Вісник НАН України. 2019. № 4. С.11-16
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
13 лютого 2019 року
Біоіндикація екологічного стану річкових систем України в аспекті імплементації директив ЄС у галузі довкілля (доповідач — член-кореспондент НАН України С.О. Афанасьєв)
Про виконання цільової програми наукових досліджень НАН України «Науково-технічні основи енергетичного співробітництва між Україною та Європейським Союзом» (Об’єднання-3) (доповідач — академік НАН України О.В. Кириленко)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)
Кадрові та поточні питання
На засіданні Президії НАН України 13 лютого 2019 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь директора Інституту гідробіології НАН України члена-кореспондента НАН України Сергія Олександровича Афанасьєва про біоіндикацію екологічного стану річкових систем України в аспекті імплементації директив ЄС у галузі довкілля.
У доповіді було порушено важливі питання біологічних досліджень річкових систем. Подальший розвиток цих досліджень є перспективним напрямом для отримання нових фундаментальних і прикладних знань про особливості організації та функціонування річкових біосистем.
Як зазначив доповідач, підписання Угоди про асоціацію України з ЄС ставить нові завдання перед вченими НАН України. Зобов’язання України, які регламентуються відповідними директивами ЄС, пов’язані зі зміною парадигми моніторингових досліджень поверхневих вод, зокрема з переходом від контролю якості води як ресурсу до біологічного контролю екологічного стану гідроекосистем і заміною критеріального підходу на порівняльний —коли поточний екологічний стан визначається зіставленням з референційними значеннями біологічних показників.
В Інституті гідробіології НАН України отримано низку вагомих прикладних результатів. Так, уперше у світі розроблено методологічні засади для визначення референційних біологічних складових і, відповідно, створення комплексної системи діагностики, контролю і прогнозу екологічного стану та біорізноманіття водних екосистем. Результати цих робіт можна розглядати як базу для нового науково-технологічного напряму — біоіндикаційної гідроекології.
За підтримки другої фази програми ПРООН «Екологічне оздоровлення басейну Дніпра» в Інституті реалізовано комплексну систему з вивчення та оцінювання стану водного середовища Дніпровського басейну у багатокомпонентному аспекті: транскордонний діагностичний аналіз; регіональна стратегія збереження біологічного та ландшафтного різноманіття; ідентифікація та оцінка джерел забруднення; визначення екологічних ризиків. За цим напрямом Інститут є базовою організацією міжнародного колективу, що розробив Стратегічну програму дій для басейну Дніпра та Національну програму дій для басейну Дніпра. Методика ідентифікації, оцінки та пріоритизації «гарячих точок» у басейні р. Дніпро стала основою документа UNIDO «Identification Assessment and Prioritization of Pollution Hot Spots», який ООН наразі використовує у своїх програмах на всіх транскордонних річкових басейнах світу.
Спільно із суб’єктами моніторингу довкілля Республіки Білорусь за результатами міжнародної експедиції на транскордонній ділянці р. Дніпро здійснено інтеркалібрацію результатів гідробіологічних оцінок екологічного стану цієї надзвичайно важливої водної артерії.
У 2010–2017 рр. науковці Інституту за підтримки Єврокомісії та за участю гідроекологів інших придунайських країн розробили й успішно апробували систему екологічного моніторингу басейну р. Дунай у межах України.
Створено систему біоіндикаційної гідроекологічної оцінки стану річок Карпат. Ці роботи було виконано за фінансової підтримки програм ЄС TACIS, у межах програм добросусідства Україна–Румунія та Україна–Румунія–Угорщина–Словаччина. Сьогодні європейські міжурядові організації розглядають цю систему як елемент моніторингу басейнів Тиси, Прута і Сирету.
В Інституті розроблено програму AquaBіoBase, яка дає змогу зручно працювати з гідробіологічними даними, сортувати, поєднувати і порівнювати їх.
Результати зазначених наукових досліджень викладено в більш як 20 монографіях та статтях у провідних фахових виданнях, на їх основі захищено 5 кандидатських і одну докторську дисертації. Основні науково-практичні результати досліджень з біоіндикації екологічного стану річкових систем України було представлено на більш як 100 міжнародних конгресах, симпозіумах, конференціях, оприлюднено в численних виступах у ЗМІ. Водночас підготовлені та опубліковані Плани управління річковими басейнами річок Прип’ять, Тиса, Південний Буг та Верхній Дніпро є реалізацією державних зобов’язань України за Угодою про асоціацію з ЄС. Крім того, результати зазначених досліджень впроваджено у навчальні програми університетів України відповідного профілю, Варшавського університету та Державного університету Нью-Йорка. Матеріали щодо гідробіології річок, озер, водосховищ і боліт увійшли до підручника «Загальна гідрологія».