Повідомлення про помилку

Warning: ini_set() [function.ini-set]: A session is active. You cannot change the session module's ini settings at this time in drupal_environment_initialize() (line 692 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Вісник НАН України. 2016. № 7. С. 72-78

КОВАЛЕНКО Олексій Григорович 
доктор біологічних наук, професор, провідний науковий співробітник Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України

УЧЕНИЙ, ЛІКАР І ПОЕТ
До 130-річчя від дня народження академіка В.Г. Дроботька

24 листопада 2015 р. минуло 130 років від дня народження академіка В.Г. Дроботька (1885–1966) — вченого із світовим ім’ям, багаторічного директора однієї з провідних наукових установ біологічного профілю – Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України. Він був одним із піонерів вивчення та застосування в медицині бактеріофагів, разом із колективом учених розшифрував невідоме тоді захворювання коней – стахіботріотоксикоз, започаткувавши цим новий напрям у мікробіології – мікотоксикологію, значну увагу приділяв питанням хіміотерапії інфекційних захворювань, досліджував антимікробні властивості рослин. Перу знаного українського мікробіолога належать понад 160 наукових праць і 7 монографій. Його життя – це приклад для наслідування нинішнім і прийдешнім поколінням, всім, хто обрав нелегку дорогу – дорогу правди і науки.

З усього, що залишив нам у спадок академік В.Г. Дроботько, найбільш вражає надзвичайна широта його наукових інтересів, всеохоплю- юче розуміння явищ природи, філософське осмислення наукових результатів, які йому вдавалося отримувати завдяки винятковому таланту і винахідливості. Своєю практичною, науковою і педагогічною діяльністю Віктор Григорович здобув собі незаперечну славу се- ред однодумців, колег, широких верств прак- тичних працівників медицини і ветеринарії. Він був людиною надзвичайно відповідальною за справи, які йому доводилося вирішувати на тій чи іншій посаді, завжди перебував у гущі подій, відчував причетність до всього, що від- бувалося довкола. Саме з таким почуттям надзвичайної відпо- відальності Віктор Григорович поставився і до керівництва та виконання урядового завдання з виявлення й дослідження збудника «НЗ» — невідомого захворювання коней. Слід зазначи- ти, що дослідження «НЗ» було пов’язане з не- абияким ризиком для самих учених, і не лише через невідому природу захворювання, яке в наукових колах спочатку вважали інфекцій- ним, а й через політичну обстановку в тодіш- ньому СРСР. Річ у тім, що «НЗ», перші ознаки якого виявили в західних областях України ще в 1931 р., набуло особливо загрозливого поши- рення напередодні Другої світової війни, коли падіж коней від цього захворювання в окремих господарствах сягав 90 %. В органах НКВД вважали, що в цьому винні диверсанти — во- роги pадянської влади. Багато наукових і практичних працівників, які були причетні до «НЗ», на той час уже поплатилися власною свободою, а то й життям. Було створено кіль- ка комісій для розслідування причин масової загибелі коней, але їхня робота не мала пози- тивних результатів, і членів цих комісій також час від часу арештовували і розстрілювали як ворогів народу. У своїх мемуарах М.С. Хрущов згадує, що в справі «НЗ» «останньою інстан- цією» залишалася Академія наук. Як Перший секретар ЦК КП(б)У М.С. Хрущов доручив Президенту АН УРСР академіку О.О. Бого- мольцю сформувати нову комісію з вивчення «НЗ». Для страховки «від диверсантів» пара- лельно мали працювати ще дві комісії, в тому числі й з Москви. Неважко спрогнозувати, яка доля спіткала б колектив Інституту мікробіо- логії і епідеміології і насамперед його науково- го керівника, коли б результати його роботи не були успішними. Було проведено численні експерименти — польові, лабораторні на різних тваринах, а також на людях, зокрема й на самих дослідни- ках, — перш ніж названо істинного винуватця мікотоксикозу — мікроскопічний гриб Stachybotrys alternans, який інфікував фураж — сіно чи солому, що зберігалися в умовах підвищеної вологості. На честь гриба-збудника «НЗ» на- звали стахіботріотоксикозом.

Повний текст (PDF)