70-річчя члена-кореспондента НАН України Г.О. ІУТИНСЬКОЇ
Відомий учений-мікробіолог, доктор біологічних наук, професор, член-кореспондент НАН України Галина Олександрів- на Іутинська народилася 25 серпня 1946 р. в м. Цюрупинську Херсонської обл. Вищу освіту здобула на біологічному факуль- теті Одеського університету ім. І.І. Мечникова (1969), потім навчалася в аспірантурі і деякий час працювала в Українсько- му науково-дослідному інституті зрошуваного землеробства. З 1979 р. наукова діяльність Галини Олександрівни пов’язана з Інститутом мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України. Нині вона обіймає посади завідувача відділу загальної та ґрунтової мікробіології і заступника директора Ін- ституту з наукової роботи. Наукові інтереси Г.О. Іутинської охоплюють широке коло проблем загальної та ґрунтової мікробіології, клітинної біо- логії. Значну увагу Галина Олександрівна приділяє вивченню структурних і функціональних властивостей ґрунтових мікро- біоценозів, функціонуванню мікробних клітин у природних екосистемах та у біотехнологічних процесах, мікробному син- тезу антибіотиків та інших біологічно активних сполук. Під її керівництвом розроблено стратегію створення екологічно без- печних поліфункціональних біопрепаратів, показано їхню про- текторну і антистресову дію, отримано позитивні результати практичного використання, що послужило підґрунтям для їх державної реєстрації. Роботи зі створення мікробних препара- тів здобули також визнання в США та Німеччині. Творчий доробок Г.О. Іутинської становить понад 300 науко- вих праць, у тому числі 14 монографій та 21 патент. Її наукові здобутки відзначено премією НАН України ім. Д.К. Заболот- ного та премією президентів Академій наук України, Білору- сі та Молдови. Галина Олександрівна — талановитий педагог, справжній наставник і вихователь молоді. Крім того, вона про- водить значну науково-популяризаційну та організаційну роботу, зокрема, є членом редколегій видань «Мікробіологічний журнал», «Мікробіологія і біотехнологія», «Сільськогосподар- ська мікробіологія».