Вісник НАН України. 2015. № 1. С. 80-84.

ЗОДЧИЙ УКРАЇНСЬКОГО АВІАДВИГУНОБУДУВАННЯ
Ювілейне засідання Загальних зборів Відділення механіки НАН України, присвячене 100-річчю від дня народження академіка НАН України В.О. Лотарєва

25 листопада 2014 р. відбулося ювілейне засідання Загальних зборів Відділення механіки НАН України, присвячене 100-річчю від дня народження генерального конструктора Запорізького машинобудівного конструкторського бюро «Прогрес», Героя Соціалістичної Праці, заслуженого діяча науки і техніки України, лауреата Ленінської і Державної премій, академіка НАН України Володимира Олексійовича Лотарєва.

Ювілейне засідання Загальних зборів Відділення механіки НАН України, присвячене 100-річчю від дня народження академіка НАН України В.О. Лотарєва, відкрив віце-президент НАН України академік Антон Григорович Наумовець. Він відзначив вагомий внесок В.О. Лотарєва в розбудову української авіаційної промисловості і зачитав вітання президента НАН України академіка Б.Є. Патона учасникам зборів, у якому було підкреслено, що Володимир Олексійович Лотарєв, успішно втіливши в життя ідеї свого вчителя академіка Олександра Георгійовича Івченка, створив нові зразки авіаційних двигунів і на багато років уперед заклав могутню базу для подальшого розвитку авіаційного двигунобудування. Завдяки його таланту організатора та надзвичайно плідному керівництву Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро (ЗМКБ) «Прогрес» стало провідним підприємством галузі. Зусиллями В.О. Лотарєва було проведено багато дослідно-конструкторських робіт державного значення, у результаті виконання яких вдалося значно збільшити надійність і ресурс серійних авіаційних двигунів, розпочати виробництво турбореактивних двигунів з високим ступенем двоконтурності. Увесь життєвий шлях Володимира Олексійовича, нерозривно пов’язаний з розвитком української авіаційної промисловості, є яскравим прикладом самовідданого служіння улюбленій справі.

Володимир Олексійович Лотарєв народився 15 листопада 1914 р. у м. Олександрівськ-Грушевський (нині – Шахти) Ростовської області в сім’ї шахтаря. Після закінчення середньої школи навчався в Артемівському гірничопромисловому училищі, працював електрообмотувальником Рудоремонтного заводу. Вищу освіту здобув у Харківському авіаційному інституті в 1939 р., закінчивши з відзнакою факультет двигунобудування. Потім працював на заводі № 29 авіаційного двигунобудування ім. П.І. Баранова у Запоріжжі, брав участь у виробництві двигунів для бойових літаків ЛА-5 і Ту-2. З початком Великої Вітчизняної війни разом із заводом В.О. Лотарєв евакуювався до Омська, а в 1945 р. повернувся до Запоріжжя, в ОКБ-478 (пізніше – ЗМКБ «Прогрес»), де пройшов шлях від провідного конструктора до Головного конструктора – керівника конструкторського бюро «Прогрес» (1968). За його безпосередньою участю було створено багато різних типів двигунів Повний текст (PDF).