Вісник НАН України. 2014. № 4. С. 14-19.

ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
12 лютого 2014 року

Наукові повідомлення молодих учених НАН України (доповідачі — кандидат фізико-математичних наук О.С. Парновський, кандидат технічних наук О.В. Ігнатенко, кандидат юридичних наук Д.В. Бусуйок)

Новітня технологія довготривалого зберігання інформації на сапфірових оптичних дисках
(доповідачі — академіки НАН України В.В. Петров і В.П. Семиноженко)

Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Ф. Мачулін)

Кадрові та поточні питання

Учасники засідання Президії НАН України заслухали повідомлення молодих учених НАН України. Виступ завідувача лабораторії Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України кандидата фізико-математичних наук Олексія Сергійовича Парновського на тему «Оперативне прогнозування геомагнітних індексів» було присвячено проблемі передбачення космічної погоди з метою запобігання порушенням у роботі обладнання технологічних систем. Зі зростанням залежності людства від технологічних систем підвищується і його вразливість до негативних проявів космічної погоди. Насамперед страждають електроенергетика та цивільна авіація через порушення деяких видів радіозв’язку, супутникових навігаційних приладів. Частково цю проблему розв’язують завдяки суто інженерним рішенням, спрямованим на підвищення стійкості обладнання. Проте в багатьох випадках єдиним виходом залишається завчасне передбачення таких явищ і відповідне коригування планів. Нині прогнозування космічної погоди здійснюють переважно спеціально підготовлені висококваліфіковані фахівці в ручному режимі з незначним рівнем автоматизації. Враховуючи постійне збільшення кількості даних для аналізу і користувачів прогнозів, значно зростає навантаження на прогнозистів, що може призвести до фатальних помилок. Саме тому виключення людини з цього процесу або принаймні зниження її ролі є сьогодні одним із ключових завдань. Для розв’язання цієї проблеми було розроблено метод, що дає змогу створити прогнозні моделі для передбачення геомагнітних індексів Dst та Kp, які за основними показниками перевершують усі наявні світові аналоги. На основі цих моделей реалізовано програмне забезпечення для автоматичного прогнозування космічної погоди в реальному часі. Продукт впроваджено у Німецькому аерокосмічному центрі DLR (Нойштреліц, ФРН) та у Центрі передового досвіду з сонячно-земних зв’язків STCE (Брюссель, Бельгія). Сервіс працює в тестовому режимі з лютого 2013 р. 17–19 лютого 2014 р. планується передати його в оперативне використання, зокрема в Координаційний центр з космічної погоди (SSCC) Європейського космічного агентства. Поточна версія доступна у складі сервісу STAFF: http://www.staff.oma.be. Повний текст (PDF).