Повідомлення про помилку

Warning: ini_set() [function.ini-set]: A session is active. You cannot change the session module's ini settings at this time in drupal_environment_initialize() (line 692 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Вісник НАН України. 2016. № 3. С. 54-62.
https://doi.org/10.15407/visn2016.03.054

СТАРОСТЕНКО Віталій  Іванович –
академік НАН України,
директор Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України

ГІНТОВ Олег Борисович –
член-кореспондент НАН України,
головний науковий співробітник Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України

КУТАС Роман Іванович –
член-кореспондент НАН України,
зав. відділу Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України

ГЕОФІЗИЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ДЛЯ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПОШУКУ КОРИСНИХ КОПАЛИН В УКРАЇНІ

На прикладі Українського щита і Дніпровсько-Донецької западини розглянуто ефективність використання геофізичних методів при пошуках рудних і вуглеводневих корисних копалин. Показано, що на сучасному етапі розвитку прогнозування районів розгортання пошукових робіт неможливе без вивчення глибинної будови земної кори і мантійних процесів, які є генераторами рудних і нафтогазових флюїдів. Шляхами надходження рудної і вуглеводневої речовини з глибини до поверхні є зони розломів, які ефективно досліджуються комплексом геофізичних методів. Зокрема, за результатами геофізичного і геодинамічного моделювання та завдяки тісному комплексуванню геофізичних і геологорозвідувальних робіт доведено, що ключове положення у структурі Українського щита посідає Кіровоградський рудний район, який містить унікальні метасоматичні родовища урану, а також багатий на родовища благородних, кольорових і рідкісних металів.

Ключові слова: геофізика, рудні родовища, вуглеводневі родовища, зони розломів, Український щит, Дніпровсько-Донецька западина.

Вступ
Світовий досвід пошуків та відкриттів родовищ корисних копалин свідчить про те, що в наш час жодна свердловина на нафту чи газ, залізну, уранову чи іншу руду, золото та алмази не закладається без ґрунтовного комплексного дослідження території геофізичними методами. Фонд родовищ, які виходять на земну поверхню, вже давно вичерпано (особливо в Україні), і геологорозвідувальні роботи поширюються на досить великі глибини, де шукати родовища без геофізики не простіше, ніж голку в сіні.

До цього слід додати, що останнім часом з’являється все більше доказів на користь мантійного походження основної маси родовищ корисних копалин, розміщених у приповерхневих шарах земної кори, навіть таких, як родовища вуглеводнів. І головне, шляхи, якими рудна чи вуглеводнева речовина просувається до поверхні, а це розломи, що заглиблюються у мантію на сотні кілометрів, можна детально простежити сучасними методами глибинної геофізики.

Крім того, сучасне прогнозування пошуків площ, перспективних на деякі види корисних копалин, стикається з тим, що у світі відкривають родовища, наприклад нафтогазові у древніх породах кристалічних щитів, яких раніше геологи в подібних районах навіть не могли очікувати. Такі райони, як, скажімо, вуглеводневий гігант «Білий Тигр» на в’єтнамському шельфі Південно-Китайського моря, за сейсмотомографічними та мінералогічно-геохімічними даними розташовані над трансмантійними (від поверхні ядра до верхніх шарів літосфери) тепломасопотоками – плюмами [1]. Тобто роль методів глибинної геофізики у підвищенні ефективності пошуку корисних копалин стає незаперечною.

Такі методи активно розвиваються в Інституті геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України [2], а саме: глибинне сейсмічне зондування (ГСЗ) та глибинне магнітотелуричне зондування Землі (ГМТЗ), геотермія, гравіметрія, магнітометрія, сейсмотомографія, тектонофізика, палеомагнетизм, геофізичні методи дослідження свердловин. Використання цих методів супроводжується теоретичними розробками з моделювання геологічної будови земної кори та мантії за даними сейсмогравімагнітометрії [3], що дозволяє проводити дослідження на високому світовому рівні.

В останні роки в Інституті виконано комплексні дослідження будови літосфери України, пов’язані з вирішенням питань металогенії, алмазоносності та нафтогазоносності [4–24]. Вони охоплювали узагальнення світового досвіду застосування геофізичних методів при пошуках і розвідці різних видів корисних копалин; всебічний аналіз геолого-геофізичних даних з тектоніки і глибинної будови земної кори і верхньої мантії; побудову комплексної тривимірної геофізичної і геодинамічної моделі літосфери. Цьому сприяв і перехід на більш високий технологічний рівень проведення глибинних сейсмічних досліджень (ГСЗ, метод спільної глибинної точки (СГТ)), методів їх обробки й інтерпретації, у тому числі завдяки виконанню міжнародних проектів EUROBRIDGЕ, DOBRE, PANCAKE спільно з ученими багатьох європейських країн – Великої Британії, Данії, Нідерландів, Німеччини, Норвегії, Польщі, Румунії, Угорщини, Фінляндії, Франції, Швеції.

Результати цих досліджень дозволяють зробити деякі висновки про характер тектонічних процесів, що впливають на формування та розміщення родовищ на території України. Оскільки в короткій статті неможливо висвітлити шляхи використання геофізичних методів у всіх регіонах нашої країни, автори вирішили обмежитися територією Українського щита (УЩ) і Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ) (див. рис.). УЩ займає більш як третину території України, і в ньому розробляється левова частка всіх рудних корисних копалин. ДДЗ відзначається тим, що нафтогазові родовища розміщені тут на значній глибині, і геофізика відіграє провідну роль у їх пошуках. Повний текст