Вісник НАН України. 2019. № 6. С. 98

70-річчя академіка НАН України Ю.Ю. ГЛЕБИ

13 червня виповнилося 70 років відомому біологу, фахівцю з клітинної інженерії рослин та генетики академіку НАН України Юрію Юрійовичу Глебі. Він народився у 1949 р. на Закарпатті. У 1971 р. закінчив Київський державний університет ім. Т.Г. Шевченка. Працював в Інституті ботаніки ім. М.Г. Холодного АН УРСР, де в 1975 р. заснував і очолив лабораторію цитофізіології та конструювання рослинної клітини, яка однією з перших у світі вивчала проблеми клітинної інженерії рослин. Дослідження в галузі біотехнології рослин і вагомі наукові результати стали підґрунтям для створення у 1990 р. Інституту клітинної біології та генетичної інженерії на чолі з Ю.Ю. Глебою. Цю посаду він обіймав до 2008 р., а з 2010 р. є почесним директором інституту.

Ю.Ю. Глеба — автор понад 200 наукових публікацій, 50 патентів, одержаних у 25 країнах; фундатор всесвітньо відомої наукової школи з біотехнології рослин. За його участю започатковані й успішно функціонують кілька біотехнологічних компаній у США, ФРН, Литві, які в співпраці з українськими вченими розробляють нові виробничі процеси на основі рослин як продуцентів сполук для медицини, харчування, а також нові біоматеріали. У 1992–1999 рр. очолював відділ біотехнології компанії American Cyanamid. Засновник і виконавчий директор компаній Іcon Genetics (1999–2015), Nomad Bioscience і Numberone Biotech (з 2008).

Велику науково-організаційну роботу Ю.Ю. Глеба виконував як академік-секретар Відділення загальної біології НАН України, радник з наукових питань при Президенті України, член Комітету з Державних премій України в галузі науки і техніки. Брав участь у програмі ЮНЕСКО з біотехнології рослин, проектах INTAS, EPSO та ін.

Ю.Ю. Глеба — член Європейської академії, Нiмецької академії «Леопольдіна», Баварської академії наук, Світової академії мистецтв і наук. Відзначений Деpжавною пpемiєю СРСР, Деpжавною пpемiєю УРСР в галузі науки і техніки, Нагоpодою за pозвиток євpопейської науки та Зеленою pозеткою за євpопейську науку Фонду Кьоpбеpа, Дослiдницькою пpемiєю Олександpа фон Гумбольдта.

Повний текст