Вісник НАН України. 2018. № 10. С.85-89
ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ КОСМІЧНИЙ ФОРУМ
17 вересня 2018 р. у Великому конференц-залі НАН України відкрився І Український космічний форум, присвячений 100-річчю Національної академії наук України. У наступні дні в рамках заходу відбулися XVIII Українська конференція з космічних досліджень, VI конференція GEO-UA, міжгалузевий семінар «Інформаційно-ефемеридне забезпечення космічних проектів», бізнес-форум, а також виставка «Космос та інновації». 21 вересня було проведено Загальні збори учасників Української асоціації високотехнологічних підприємств та організацій «Космос».
З 17 по 20 вересня 2018 р. в Києві відбувся І Український космічний форум, організований НАН України, Інститутом космічних досліджень НАН України та ДКА України, ДП «КБ «Південне ім. М.К. Янгеля» і присвячений 100-річчю Національної академії наук України. Програма заходу включала проведення XVIII Української конференції з космічних досліджень, VI конференції GEO-UA, міжгалузевого семінару «Інформаційно-ефемеридне забезпечення космічних проектів», бізнес-форуму, а також виставки «Космос та інновації». Загалом у роботі Форуму взяли участь близько 200 фахівців з провідних установ НАН України, закладів вищої освіти та підприємств космічної галузі, було заслухано понад 150 доповідей, проведено робочі засідання з пріоритетних космічних проектів, а також відбулася українсько-білоруська нарада в рамках тристороннього співробітництва академій наук цих країн та «КБ «Південне». Бізнес-форум було присвячено чотирьом напрямам розробок, створення яких в ініціативному порядку розгорнуто в різних установах космічної галузі та НАН України. На виставці експонувалися новітні розробки підприємств космічної галузі та академічних інститутів, які планується впровадити в перспективних проектах.
Робота Форуму розпочалася з пленарного засідання, під час якого було виголошено оглядові доповіді, присвячені стратегічним цілям розвитку космічної галузі в рамках обговорення концепції Загальнодержавної цільової науково-технічної космічної програми України на 2018–2022 роки, окресленню пріоритетів сучасної космічної діяльності, а також конкретним напрямам роботи, проектам та ідеям, які визначатимуть на майбутнє космічний потенціал України.
Перший віце-президент НАН України академік НАН України В.П. Горбулін у своїй доповіді запропонував обговорити питання, якою має бути сучасна космонавтика в нашій країні, чи має перспективи Україна як космічна держава і чи зможе космічна галузь стати локомотивом інноваційного розвитку. Він зазначив, що в сучасному світі саме космічну діяльність розглядають як найважливішу частину інноваційної моделі розвитку суспільства. Відсутність такої моделі в Україні зумовлює ставлення до ракетно-космічної галузі з боку певних кіл керівників, експертів, журналістів як до витратної сфери. Певною мірою така точка зору свідчить про недостатню їх поінформованість щодо стану справ у галузі та фінансово-економічних результатів її діяльності. При цьому лише в першій половині поточного року підприємства галузі випустили продукції на суму понад 1,5 млрд грн (62,2% продукції постачається на експорт) і перерахували до бюджету 630 млн грн, що в 7 разів більше, ніж було виділено на космічну програму.
З огляду на динамічний розвиток космічної діяльності у світі та появу нових видів ракетно-космічної техніки, на думку доповідача, Україні потрібно постійно й інтенсивно працювати у цій сфері, щоб залишатися в «тренді» і витримувати напружений ритм «космічного змагання». Передусім НАН України і ДКА України слід глибоко проаналізувати зміст нової Загальнодержавної науково-технічної програми щодо її інноваційного наповнення та внести відповідні корективи, спрямовані на зміну парадигми космічної діяльності.
Космічні програми США, РФ, Китаю, Індії ґрунтуються на глобальних проектах створення космічних станцій, освоєння Місяця. Менш амбітні проекти є в Японії, Великій Британії, Південній Кореї, Ізраїлі. Їх поєднує прагнення вивести свої країни на якісно новий науково-технологічний рівень. Україна за своїм науковим, кадровим і виробничим потенціалом, за затребуваністю її розробок на міжнародному ринку може входити як до першої, так і до другої групи, однак через те, що й досі не завершено процес трансформації економіки, немає чітко визначеної стратегії розвитку держави, космічні програми залишаються лише в планах. Прийнято вважати, що є близько 40 ключових макротехнологій, які визначають рівень технологічного розвитку країн. За багатьма з них потенціал України досить високий, зокрема в галузі радіолокації, легких та жароміцних сплавів, композиційних матеріалів, оптики, систем керування, навігаційних систем, двигунобудування тощо. І дуже важливо для нас знайти свою нішу на світовому ринку ракетно-космічної техніки й закріпитися там.
За прогнозами, до 2025 р. у світі буде запущено близько 1500 космічних апаратів вагою понад 50 кг і близько 10 000 з меншою вагою. Відповідно, ринок пускових послуг зросте на 18–20% і потребуватиме носіїв легкого класу, двигунів до цих ракет, нових видів палива. У нас є пропозиції щодо створення нових ракет-носіїв легкого класу, в тому числі і для так званого повітряного старту. До того ж країни, які прагнуть створити власні ракети-носії, найчастіше намагаються придбати для них готові двигуни, що пройшли повний цикл відпрацювання. І тут для України відкриваються перспективи, оскільки ми входимо до невеликого числа країн, що мають повний цикл створення ракетних рідинних двигунів. У КБ «Південне» розроблено понад 40 рідинних двигунів різного призначення, деякі з яких вважаються найкращими у світі у своєму класі. Так, у 2010 р. Європейське космічне агентство замовило 16 двигунів РД-843 для ракети-носія «Вега», а в 2017 р. — ще 20.
Дивлячись у майбутнє, вітчизняні підприємства космічної галузі разом з інститутами НАН України розробляють інноваційні проекти, які можуть стати затребуваними у найближчій перспективі: це проект «Пастух з іонним променем» для боротьби з космічним сміттям, «Аерозоль» і «КластерІОН» для моніторингу атмосфери нашої планети, проект будівництва місячної науково-виробничої бази та сервісного «хаба» для міжпланетних місій. В ініціативному порядку ведуться роботи зі створення космічних апаратів «Южсат», «Дніпросат-1», «Гравісат».
Розвиток космічної діяльності певною мірою змінив пріоритетність чинників, які визначають впливовість держав у галузі оборони і національної безпеки. Розроблення засобів оборони і безпеки відбувається в умовах особливої секретності, і часто справжній рівень цих досягнень залишається недоступним для широкої наукової громадськості. Втім, такий стан справ відкриває для вчених, інженерів, конструкторів широкий простір для пошуку нестандартних рішень.