Вісник НАН України. 2014. №2. С. 107.

60-річчя члена-кореспондента НАН України В.П. БАБАКА

Віталій Павлович Бабак народився 15 лютого 1954 р. в м. Лубни Полтавської області. У 1977 р. закінчив з відзнакою факультет електроприладобудування та обчислювальної техніки Київського політехнічного інституту. Упродовж 1977–1995 рр. працював у КПІ, пройшовши трудовий шлях від інженера до завідувача кафедри. У 1981 р. захистив кандидатську, а в 1995 р. – докторську дисертацію; 1994 року В.П. Бабаку було присвоєно вчене звання професора. З березня 1995 р. був начальником Головного управління акредитації Міністерства освіти України, а в грудні – обійняв посаду заступника міністра освіти України з питань вищої освіти, на якій перебував до грудня 1998 р. У 1997 р. Віталію Павловичу присвоєно почесне звання «Заслужений діяч науки і техніки України», а в 2001 р. – присуджено Державну премію України в галузі науки і техніки. У 2003 р. його обрано членом-кореспондентом НАН України. Упродовж 1998–2008 рр. В.П. Бабак був ректором Національного авіаційного університету, який під його керівництвом здобув статус національного (2000), автономного і самоврядного університету (2004). У НАУ було здійснено значні структурні перетворення: реорганізовано та засновано 65 нових кафедр, факультетів, інститутів, розроблено сучасні навчальні програми, відкрито 45 нових спеціальностей, модернізовано навчальну та наукову бази, впроваджено передові освітні технології, покращено умови навчання, проживання та відпочинку студентів. За ініціативою Віталія Павловича у 2001 р. при НАУ відкрито Європейський регіональний навчальний центр ІСАО з підготовки державних інспекторів з безпеки польотів; у 2003 р. на базі навчального аеродрому Університету створено Державний музей авіації України, а в 2006 р. НАУ став членом Міжнародної та Європейської асоціацій університетів. Під керівництвом В.П. Бабака в Університеті успішно виконано низку міжнародних науково-технічних проектів, державних та відомчих науково-технічних програм з розроблення теоретичних засад і технологій діагностики енергетичних систем та їх елементів, впроваджено сучасні технології оброблення сигналів і захисту інформації. Нині Віталій Павлович очолює відділ діагностики і оптимізації в енергетиці Інституту технічної теплофізики НАН України. Метою його наукових робіт є дослідження методів оптимізації теплообміну, розроблення та впровадження систем регулювання теплоспоживання, в тому числі з сонячними колекторами й акумуляторами тепла, які забезпечують 25–40% економії теплової енергії, що перевищує ефективність відомих вітчизняних і зарубіжних систем. Запропоновано й досліджено метод визначення вмісту залишкового кисню в продуктах згорання газових котлів потужністю до 3,5 МВт з використанням оригінального зондового альфа-індикатора для подальшого введення зворотного зв’язку в системах регулювання співвідношення газ – повітря.

В.П. Бабак – провідний український учений в галузі енергетики та інформаційних технологій, зокрема діагностики енергосистем, захисту інформації та оброблення сигналів, енергоощадження, моніторингу й оптимізації в теплоенергетиці. Він зробив істотний внесок у розвиток теорії діагностики бортових енергосистем та оброблення томографічної інформації, одержавши низку результатів, що мають принципове значення. Розроблено методи прецизійного апаратурного вимірювання фазових зсувів гармонічних сигналів у разі низького співвідношення сигнал/шум і прецизійні оптико-електронні калібратори фазових зсувів. Вони стали фундаментом для створення прецизійних ультразвукових приладів неруйнівного контролю та технічної діагностики для визначення фізико-механічних властивостей композиційних, нерудних і полімерних матеріалів, матеріалів на основі алюмінію; приладів для контролю рідини, витратомірів. Запропоновано теоретичні засади оброблення даних під час діагностики енергосистем на основі амплітудно-фазового, частотного та поляризаційного аналізу сигналів. Створено методи підвищення розрізнювальної здатності та поліпшення якості зображень систем ультразвукового неруйнівного контролю; моделі УЗ-сигналів і систем з формуванням зображень дефектів структури речовини; способи підвищення розрізнювальної здатності УЗ-систем шляхом цифрової інваріантної фільтрації і точності УЗ-засобів товщинометрії на основі амплітудно-фазового аналізу. Розроблено узагальнену концепцію та моделі комп’ютерної томографії, а також способи покращення розрізнювальної здатності систем комп’ютерної томографії і способи діагностики матеріалів авіакосмічного призначення на основі методів низькошвидкісного удару та вільних коливань. Теоретично обґрунтовано і створено мобільні системи акусто-емісійної діагностики й локації місцеположення дефектів, що розвиваються. Запропоновано моделі сигналів акустичної емісії під час розвитку процесів руйнування; визначено інформативні параметри сигналів і закономірності кінетики процесів руйнування за сигналами акустичної емісії; розроблено концепцію побудови мобільних систем технічної діагностики з використанням сучасних комп’ютерних технологій і гнучких програмних засобів керування й оброблення інформації, способи контролю, визначення та прогнозування фізико-механічних властивостей різних матеріалів і виробів. За результатами досліджень створено оригінальні методики технічного діагностування матеріалів та виробів, запропоновано й реалізовано методи комплексного виявлення, локалізації і розпізнавання класів дефектів аерокосмічних систем.