Вісник НАН України. 2018. № 10. С.64-84
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ: ОСНОВНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ТА ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ
Стенограма спільного засідання Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та Президії Національної академії наук України 17 жовтня 2018 року
На спільному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та Президії НАН України, яке стало першим виїзним засіданням Комітету за час роботи Верховної Ради України VIII скликання, було обговорено низку питань, пов’язаних зі станом, проблемами та перспективами діяльності Національної академії наук, а також з необхідністю державної підтримки наукової сфери. За результатами засідання одноголосно було прийнято відповідне рішення та підписано Меморандум про співробітництво між Національною академією наук України та Комітетом Верховної Ради України з питань науки і освіти.
Гловуючий на спільному засіданні Комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти та Президії Національної академії наук України президент НАН України академік Б.Є. Патон висловив вдячність членам Комітету за рішення започаткувати проведення виїзних засідань для розгляду гострих і проблемних питань наукової сфери і підкреслив значущість розгляду на першому спільному засіданні саме питання «Національна академія наук України: основні засади розвитку та державної підтримки», оскільки воно є важливим не лише для всієї вітчизняної наукової сфери, а й для держави в цілому. Тільки належна підтримка науки та інновацій з боку держави здатна забезпечити виведення країни на високий рівень розвитку.
Академік Б.Є. Патон зазначив, що минулого року Україна піднялася на сім позицій у Глобальному рейтингу інновацій і посіла 43-тє місце із 126 країн світу. Проте цього явно недостатньо, зважаючи на її інтелектуальний потенціал, а подальше зростання нашої країни можливе лише за умови належної підтримки вчених і створення державою сприятливого інноваційного клімату.
Вагоме значення мало прийняття Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Новий закон, зокрема, істотно посилив науково-експертні функції Академії. Тільки минулого року до комітетів Верховної Ради фахівці НАН України подали понад 200 експертних висновків. НАН України готова й надалі активно працювати в напрямі наукового забезпечення вирішення найважливіших державних проблем.
Крім того, президент НАН України повідомив, що нещодавно до Міністерства економічного розвитку і торгівлі України надіслано матеріали та ініціативні пропозиції, зокрема, з таких актуальних питань, як забезпечення функціонування Об’єднаної енергетичної системи України, аміакопроводу до Одеського припортового заводу, визначення технічного стану мостових споруд м. Києва. Ці пропозиції включають також і окремі, дуже важливі для країни науково-технічні розробки установ Академії.
Академік Б.Є. Патон звернув увагу присутніх на ще одне важливе питання. Йдеться про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки та відповідні тематичні напрями наукових досліджень і науково-технічних розробок. У 2016 р. ці пріоритети було продовжено до 2020 р. без передбачених законодавством прогнозних досліджень. Необхідно вже зараз розпочинати роботу з формування оновлених пріоритетів розвитку науки і техніки на наступний період, а для цього слід скасувати мораторій на започаткування нових державних цільових наукових і науково-технічних програм.
Виступи
Шановний Борисе Євгеновичу!
Шановні колеги!
У листопаді цього року виповнюється 100 років відтоді, як гетьман Павло Скоропадський заснував Національну академію наук України, і це дітище Української Держави очолив тоді видатний учений Володимир Вернадський. Саме з того часу розпочався непростий, проте сповнений вагомих наукових досягнень та відкриттів шлях української науки. Академія разом з усією країною пройшла через різні періоди історичного розвитку, але які б часи не переживала наша держава, які б вони не були складні, ніхто не дозволив собі закрити її чи сказати, що Національна академія наук України не потрібна, оскільки наука в усі часи була потужним локомотивом для розбудови економіки.
Увесь світ знає імена видатного природознавця Володимира Вернадського, відомого філолога і філософа Дмитра Чижевського, геніального авіаконструктора, батька світового вертольотобудування Ігоря Сікорського; головного конструктора перших пілотованих космічних кораблів, основоположника практичної космонавтики Сергія Корольова; засновника наукової школи кібернетики, піонера комп’ютерної техніки, автора фундаментальних праць у галузі кібернетики, математики і обчислювальної техніки Віктора Глушкова та багатьох інших яскравих українських учених.
Отже, роль науки в розвитку Української держави завжди була визначальною, а НАН України по праву була визнаним лідером усієї наукової спільноти, центром створення людського капіталу, навколо якого гуртувалися видатні носії інтелекту, нових ідей та найсучасніших технологій.
Ми розуміємо, що зараз наукова сфера України переживає складні часи. І нинішні проблеми, на мій погляд, пов’язані з тим, що, переходячи від командно-адміністративної моделі управління до системи ринкової економіки, державного бачення розвитку вітчизняної науки, на жаль, досі так і не сформовано. Політика, основана лише на скороченні фінансування, — це шлях у нікуди, вона не йде на користь науці і аж ніяк не сприяє залученню талановитої молоді до наукової діяльності. Це означає, що через створення штучних перепон наші креативні молоді науковці не капіталізуються в Україні і не створюють додаткову вартість для нашої держави, а створюють її за кордоном. До того ж наявна система закордонних грантів мотивує нашу молодь їхати в інші країни, вимиваючи людський капітал з теренів України. Отже, ми маємо спільно шукати вихід з такої ситуації.
Комітет Верховної Ради України з питань науки і освіти постійно співпрацює з НАН України: науковці Академії беруть активну участь у засіданнях Комітету, комітетських та парламентських слуханнях, круглих столах, діяльності робочих груп з підготовки законопроектів, у проведенні спеціалізованих виставок (одна з них відбулася минулого року у приміщенні Верховної Ради України, інші проходять за підтримки Комітету, як, наприклад, щорічна Міжнародна виставка LABComplEX «Аналітика. Лабораторія. Біотехнології. Hi-Tech» або «Наука — обороні та безпеці держави». Крім того, Комітет разом з парламентським телеканалом «Рада» започаткував тематичний цикл передач «Наука-ХХІ».