60-річчя академіка НАН України
А.Г. ЗАГОРОДНЬОГО

29 січня виповнилося 60 років видатному українському вченому в галузі теоретичної та математичної фізики, фізики кінетичних явищ, теорії плазми академікові НАН України Анатолію Глібовичу Загородньому.

А.Г. Загородній народився в 1951 р. на Полтавщині. У 1972 р., закінчивши радіофізичний факультет Харківського державного університету ім. В.Н. Каразіна, почав працювати в Інституті теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова, де пройшов шлях від стажиста-дослідника до завідувача відділу і директора.

Уже на початку творчого шляху яскраво виявились його непересічний талант фізика-теоретика, риси наполегливого, різнобічного дослідника, який поєднує глибокі теоретичні знання з надзвичайним відчуттям фізичної реальності. А.Г. Загородній (разом з І.П. Якименком, Ю.Л. Клімонтовичем) розробив статистичну теорію просторово-обмежених плазмово-молекулярних систем і на її основі дослідив вплив взаємодії плазмової та молекулярної підсистем на електромагнітні флуктуації в таких системах. Зокрема, отримано нові кінетичні рівняння (типу рівняння Балеску–Ленарда) для функцій розподілу вільних і зв’язаних заряджених частинок в обмежених плазмово-молекулярних середовищах, установлено явний вигляд інтегралів зіткнень, досліджено вплив межових поверхонь на розподіли електронів, іонів, молекул поблизу межі середовища.

А.Г. Загородньому належить також теорія гальмівного випромінювання у плазмово-молекулярних системах, яка послідовно враховує всі можливі процеси розсіяння за участю заряджених частинок і молекул (у тому числі з урахуванням іонізації та рекомбінації), а також розсіяння електронів і молекул на колективних флуктуаціях. За цикл робіт зі статистичної теорії плазмово-молекулярних систем А.Г. Загородньому разом зі співавторами було присуджено премію імені К.Д. Синельникова НАН України.

У 80–90-х роках минулого століття А.Г. Загородній (разом з О.Г. Ситенком) узагальнив теорію флуктуацій у стійкій стаціонарній плазмі на випадок турбулентної плазми з дифузійно-дрейфовими рухами рідинного типу. Було знайдено динамічні формфактори такої плазми, виявлено їхні особливості, пов’язані з великомасштабними турбулентними рухами в ній. У межах розвинутого підходу запропоновано модель немарковської дифузії частинок у турбулентній плазмі, і це дало змогу описувати насичення плазмових нестійкостей у граничних випадках слабкої та сильної турбулентності. Подальші дослідження були спрямовані на отримання кінетичних рівнянь систем з немарковськими процесами релаксації, розвиток теорії електромагнітних флуктуацій у запорошеній плазмі з урахуванням флуктуацій заряду порошинок, вивчення впливу динаміки зарядження порошинок на колективні флуктуації та розсіяння хвиль у плазмі, а також числове моделювання структурних і термодинамічних властивостей сильно неідеальних кулонових систем, що моделюють запорошену і колоїдну плазму.

У роботах останніх років А.Г. Загородній розробляє послідовну кінетичну теорію запорошеної плазми, виходячи з перших принципів статистичної механіки. Він вивів строгі мікроскопічні рівняння і ланцюжок рівнянь Боголюбова для такої плазми, які зумовили значний поступ у теорії запорошеної плазми, уможливили пояснення широкого класу нових фізичних явищ, до не інтерпретованих.

Зокрема, він запропонував кінетичний підхід до розрахунку ефективних потенціалів взаємодії порошинок у плазмі, застосувавши його для знаходження екранованих потенціалів у слабко іонізованій плазмі за наявності зовнішніх полів. Використовуючи формалізм імовірностей переходу частинок, який іще раніше дозволив йому зробити поступ у описі властивостей обмеженої плазми, учений розрахував функцію діелектричного відгуку запорошеної плазми і струми заряджання порошинки за довільних частот зіткнень електронів та іонів з нейтральними частинками. Через узагальнення моделі точкових стоків було знайдено ефективні потенціали взаємодії порошинок за наявності зовнішнього магнітного поля, показано, що зіткнення електронів та іонів викликають розекранування, тобто появи кулонівської асимптотики ефективного потенціалу. Разом з тим було доведено, що специфічна поляризація плазми поблизу порошинки, яка рухається, може призвести до значного зменшення коефіцієнта тертя і навіть зміни його знака. Таким чином, було пояснено, чому температура порошинок, вимірювана в експериментах, може значно перевищувати температуру плазмового оточення.

А.Г. Загородній розвинув теорію броунівського руху порошинок за допомогою рівняння Ланжевена з мультиплікативним шумом, установив його відповідність рівнянню Фоккера–Планка для функції енергетичного розподілу. Цікавим результатом стало знайдення нетривіальних розподілів порошинок за швидкостями у плазмі, а також частинок у звичайних колоїдах.

Нещодавно він здійснив об’єднаний опис дифузійних процесів на довільних часах еволюції – від балістичної динаміки на початку до дробової, або звичайної, дифузії на великих часах. Було розраховано часово-нелокальні інтеграли зіткнень для плазми в зовнішньому магнітному полі, знайдено функцію діелектричного відгуку з урахуванням впливу турбулентних полів на рух заряджених частинок. Запропонований підхід дав можливість зробити важливі оцінки впливу зональних течій, утворених у пристроях керованого термоядерного синтезу, на коефіцієнти дифузії у випадку насиченої турбулентності.

Праці А.Г. Загороднього з фізики плазми отримали великий резонанс і були заслужено відзначені Державною премією України в галузі науки і техніки.

Анатолій Глібович неодноразово виступав із пленарними доповідями на найпрестижніших конференціях із фізики плазми, він член програмних і організаційних комітетів ряду міжнародних конференцій, що відбуваються в різних країнах. У 2004–2006 рр. він був головою оргкомітету Міжнародного конгресу з фізики плазми – одного з найбільших наукових форумів у цій галузі. Його перу належать понад 200 праць, серед яких відома монографія «Статистична теорія плазмово-молекулярних систем», численні оглядові статті в міжнародних виданнях.

Багато сил віддає вчений педагогічній роботі. Він професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка (від 1992 р. до 2005 р. був також професором Національного університету «Києво-Могилянська академія»), читає курси лекцій зі статистичної фізики, теорії плазми, керує роботами аспірантів і студентів.

Поряд із плідною науковою й активною педагогічною діяльністю А.Г. Загородній виконує величезний обсяг науково-організаційної роботи як головний учений секретар НАН України, директор Інституту теоретичної фізики ім. М.М. Боголюбова НАН України, головний редактор «Українського фізичного журналу», член редколегій «Вісника НАН України» і міжнародного журналу «Condensed Matter Physics» (Львів). Протягом тривалого часу ювіляр був також членом наукової ради Державного фонду фундаментальних досліджень. Крім того, він очолює Комісію НАН України з розробки наукової спадщини академіка В.І. Вернадського, наукові ради і комітети, керує науковими програмами, зокрема, Деpжaвною цiльoвою нayкoвo-тexнiчною пpoгpaмою впpoвaдження i зaстoсyвaння гpiд-тexнoлoгiй нa 2009–201З poки.

Наукова громадськість, колеги, друзі щиро вітають Анатолія Глібовича з ювілеєм, бажають міцного здоров’я, натхнення, невичерпної енергії для здійснення творчих задумів.