Вісник НАН України. 2016. № 2. С. 96-102.
https://doi.org/10.15407/visn2016.02.096
КУССУЛЬ Наталія Миколаївна–
доктор технічних наук, професор,
заступник директора Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України
ШЕЛЕСТОВ Андрій Юрійович –
доктор технічних наук, професор,
завідувач кафедри комп’ютерних наук факультету інформаційних технологій
Національного університету біоресурсів та природокористування України
КОЛОТІЙ Андрій Всеволодович –
кандидат технічних наук,
старший науковий співробітник Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України
ЛАВРЕНЮК Микола Сергійович–
Інженер-програміст Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України
БУТКО Ігор Миколайович –
кандидат технічних наук,
начальник Центру організації застосування космічних засобів та засобів спеціального контролю
Національного центру управління та випробувань космічних засобів Державного космічного агентства України
СУПУТНИКОВИЙ АГРОМОНІТОРИНГ В УКРАЇНІ
Перспективи участі в європейських програмах
У контексті міжнародної співпраці та перспектив участі України в європейських програмах проаналізовано сучасний стан досліджень у сфері прикладних проблем дослідження Землі. З метою вирішення проблеми обробки великих об’ємів геопросторових та супутникових даних українські науковці розробили нові методи, на основі яких було створено високоефективні інформаційні технології глибинного навчання та аналізу даних, що сьогодні використовуються в багатьох міжнародних проектах. За результатами міжнародного симпозіуму з питань супутникового агромоніторингу Joint Workshop on Information Needs in Crop Monitoring (22–23 жовтня 2015 р., Київ) відкриваються нові перспективи євроінтеграції української науки у сфері дослідження Землі та прикладних сервісів супутникового моніторингу.
Вступ
22–23 жовтня 2015 р. у Києві відбувся міжнародний симпозіум з питань супутникового агромоніторингу Joint Workshop on Information Needs in Crop Monitoring, присвячений визначенню інформаційних потреб України щодо моніторингу посівів. Організаторами та спонсорами заходу стали Об’єднаний дослідницький центр Єврокомісії (JRC EC) і Комітет ООН з мирного використання космосу (UNOOSA). Цей захід став важливою віхою на шляху розвитку наукової співпраці українських фахівців з провідними європейськими науковими установами у сфері обробки великих об’ємів супутникових даних. Розроблені українськими науковцями методи дали змогу створити високоефективні інформаційні технології глибинного навчання та аналізу даних, які зараз широко застосовують не лише в Україні, а й у багатьох міжнародних проектах. Набутий досвід і тісна співпраця з європейськими партнерами відкривають нові перспективи євроінтеграції української науки у сфері дослідження Землі та прикладних сервісів супутникового моніторингу.
Проблема обробки великих об’ємів даних супутникового моніторингу
Симпозіум став майданчиком для зустрічі офіційних представників органів державної влади України з міжнародними та вітчизняними експертами у сфері супутникового агромоніторингу для визначення першочергових потреб, доступних технічних рішень та можливих джерел фінансування. Симпозіум було проведено за підтримки європейської програми спостереження Землі Copernicus та програми комітету GEO (Group on Earth Observations) з глобального агромоніторингу GEOGLAM.
З боку Європи у симпозіумі взяли участь представники Єврокомісії в Україні, JRC EC, UNOOSA, Європейського космічного агентства, програми GEOGLAM, наукових центрів та інститутів Європи, експерти в сфері супутникового моніторингу країн Східного партнерства. Учасниками від України були представники Державного космічного агентства України, Міністерства аграрної політики та продовольства України, Ради національної безпеки і оборони України, Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, Українського гідрометеорологічного центру, Державної установи «Інститут охорони ґрунтів України», двох українських центрів Світової системи даних (WDS), інститутів Національної академії наук України та Національної академії аграрних наук України, провідних вищих навчальних закладів та приватних компаній.
Бенджамін Коец (Benjamin Koetz) з Європейського космічного агентства, який відповідає за розвиток систем обробки супутникових даних у сфері агромоніторингу в програмі Copernicus, у доповіді «Copernicus Space Segment for Agriculture» розповів про можливості європейських супутників для агромоніторингу. Зокрема він зазначив, що сучасні супутники надають великі об’єми даних і це актуалізує так звану проблему Big Data. Для її розв’язання використовують сучасні методи науки про дані (Data Science) та машинного навчання (Machine Learning). Доповідач окремо підкреслив значний внесок українських науковців Інституту космічних досліджень НАН України та ДКА України у розвиток і реалізацію методів машинного навчання в проектах європейської рамкової програми FP7 – SIGMA, ImagineS та Sentinel-2 for Agriculture.
Співголова програми глобального агромоніторингу GEOGLAM Олів’є Лео (Olivier Leo) розповів про основні завдання програми та участь України в її розгортанні. Він відзначив великий досвід успішної співпраці європейських наукових установ з українськими фахівцями з Інституту космічних досліджень [1–3]. Повний текст