Вісник НАН України. 2017. № 9. С.12-23
https://doi.org/10.15407/visn2017.09.011
ПАВЛЮК Мирослав Іванович —
член-кореспондент НАН України, директор Інституту геології і геохімії горючих копалин НАН України
ГЕОТЕКТОНІЧНА ЕВОЛЮЦІЯ І НАФТОГАЗОНОСНИЙ ПОТЕНЦІАЛ УКРАЇНИ
Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 5 липня 2017 року
У доповіді наведено результати досліджень геотектонічного аспекту процесу нафтогазонагромадження, проаналізовано основні етапи геотектонічного розвитку нафтогазоносних провінцій України у зв‘язку з новітньою геологічною парадигмою — тектонікою літосферних плит. Підкреслено, що вироблення науково обґрунтованої стратегії і тактики пошуків та розвідки нафтогазових покладів сприятиме підвищенню їх ефективності й посиленню національної безпеки держави та її енергетичної незалежності.
Вельмишановний пане президенте!
Вельмишановна Президіє! Шановні колеги!
Відомий усім термін нафтогазоносність об’єднує широкий діапазон явищ і процесів, що стосуються генезису нафти і газу та їх міграції; формування пасток, резервуарів та заповнення їх вуглеводнями; утворення скупчень, родовищ і провінцій. На всі ці процеси впливає геотектоніка і, на нашу думку, її вплив є вирішальним.
Ця проблема розробляється в Інституті геології і геохімії горючих копалин НАН України вже давно. У результаті склалися обґрунтовані уявлення про особливості формування регіональної структури нафтогазоносних провінцій — Карпатської, Дніпровсько-Донецької, Причорноморсько-Кримської, а також Волино-Подільської нафтогазоносної області, тобто основних ресурсних баз України.
Ми спробуємо показати основні етапи геотектонічного розвитку цих провінцій та їх вплив на нафтогазоносність у контексті новітньої геологічної парадигми — тектоніки літосферних плит.
Дніпровсько-Донецька нафтогазоносна провінція. Геотектонічний режим формування Дніпровсько-Донецької западини, до якої приурочена провінція, визначено на основі аналізу осадових і, особливо, магматичних комплексів.
Тектоно-магматична еволюція цієї структури зумовлена становленням трансмантійної діапірової системи і включає низку етапів, кожен з яких відрізняється від попередніх як характером магматизму, так і структурою літосфери. За петрохімічними і геохімічними особливостями магматичних комплексів її геотектонічний режим можна схарактеризувати як активно-рифтогенний, що згодом змінився депресійним.
Щодо нафтогазоносності, то найважливішими етапами розвитку провінції були герцинська та альпійська тектонічні епохи (відповідно, 256 та 65 млн років тому). У цей час переважали процеси розтягу і розущільнення, про що свідчить тектоно-термальна активність і ртутно-поліметалічна мінералізація; поновлювалися рухи по глибинних розломах, звідки глибинні вуглеводні надходили в пастки значного стратиграфічного діапазону — від кристалічного фундаменту до юрських відкладів чохла (де, як відомо, вони і виявлені).
Дніпровсько-Донецька западина — основний нафтогазоносний регіон України і за кількістю родовищ (понад 200), і за запасами нафти і газу, і за обсягами видобування вуглеводневої сировини. Проте останнім часом тут спостерігається тенденція до скорочення приростів запасів нафти і газу, що може призвести до скорочення їх видобутку. Це пояснюється тим, що фонд антиклінальних структур у регіоні практично вичерпаний.
Відтак доцільно інтенсифікувати дослідження з прогнозування неантиклінальних покладів вуглеводнів, літологічно екранованих. А це своєю чергою пов’язано з вивченням особливостей геотектоніки регіону, її впливу на розподіл фацій осадових порід (колекторів та екранів покладів), на розвиток розломів, рух тектонічних блоків, які зумовлювали процеси осадонагромадження, що дає змогу прогнозувати перспективи вже в нових пастках.