Вісник НАН України. 2017. № 8. С.84-88
БОНДАР Михайло Анатолійович —
в.о. Генерального директора Державного підприємства «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля»
КУЗНЄЦОВ Едуард Іванович —
радник Голови Державного космічного агентства України
КОСМІЧНІ ТЕХНОЛОГІЇ: СЬОГОДЕННЯ Й МАЙБУТНЄ
VI Міжнародна конференція
З 23 по 26 травня 2017 р. у м. Дніпро відбулася VI Міжнародна конференція «Космічні технології: сьогодення й майбутнє», організаторами якої були КБ «Південне» і Міжнародна академія астронавтики. За ініціативою Генерального конструктора КБ «Південне» академіка НАН України О.В. Дегтярева конференцію вперше було проведено у стінах цього провідного підприємства ракетно-космічної галузі України.
Тема розвитку космічної галузі в Україні та її позицій на світовому ринку космічних послуг завжди привертала увагу як широкої громадськості, так і експертно-аналітичної спільноти. Однак слід зазначити, що їхні оцінки й прогнози не завжди бувають точними через специфіку інформаційного простору галузі. Нещодавно виповнилося 25 років з часу створення Державного космічного агентства України. Напередодні ювілею фахове співтовариство підбивало підсумки роботи галузі за цей період. Тоді вперше було оприлюднено узагальнені результати діяльності космічної галузі за роки незалежності, детально проаналізовано виконання всіх п’яти космічних програм. Безперечним досягненням є те, що вдалося зберегти ключові підприємства і конструкторські бюро, сформувати компактну та ефективну космічну галузь країни, вийти на міжнародний космічний ринок.
Загалом, починаючи з 1992 р., запущено в космос 27 космічних апаратів (КА), виготовлених в Україні; 140 ракет-носіїв (РН) вітчизняного виробництва стартували з 6 космодромів світу та вивели на орбіти 370 супутників на замовлення 25 країн світу. Крім того, виготовлено прилади систем управління для 263 РН «Союз», 179 РН «Протон», 66 РН «Зеніт», 46 РН «Молния», 38 РН «Циклон», 28 РН «Рокот», 22 РН «Дніпро», 3 РН «Стрела», 29 КА різного призначення та базового модуля «Зоря» МКС. Для забезпечення роботи орбітальних станцій «Мир» та МКС здійснено 66 запусків пілотованих кораблів «Союз» і 97 вантажних кораблів «Прогрес», обладнаних апаратурою українського виробництва. Вироблено 138 комплектів апаратури «Курс» для пошуку, зближення і стикування космічних кораблів з орбітальними станціями.
За цей період у галузі створено сучасну нормативно-правову базу, яка дає можливість успішно працювати на міжнародному космічному ринку (понад 140 постанов Верховної Ради і Кабінету Міністрів, указів Президента, міжнародних угод). Підприємства галузі беруть участь у таких престижних міжнародних проектах, як «Морський старт», «Наземний старт», «Дніпро», «Антарес», «Циклон-4», «Вега», «Єгиптсат-1», «Твінінг-1», «Твінінг-2» та ін. За останні 15 років обсяги експорту продукції космічної галузі були щороку в 2–2,5 раза більшими, ніж імпорту, а податки й обов’язкові платежі підприємств галузі до бюджету країни значно перевищували видатки на фінансування державних космічних програм, яке в цей період становило лише близько чверті від запланованого. У цьому контексті можна лише повторити слова відомого фізика-теоретика і футуролога Мітіо Каку: «Ті нації, які вірять тільки в сільське господарство, будуть бідними в майбутньому».
Отже, з огляду на важливість космічної галузі для розвитку сучасної економіки у світі значну увагу приділяють консолідації зусиль у цьому напрямі учених, конструкторів, інженерів, виробничників. Проведена під егідою Міжнародної академії астронавтики (МАА) і флагмана ракетно-космічної галузі України ДП «КБ «Південне» VI Міжнародна конференція «Космічні технології: сьогодення й майбутнє» зібрала у м. Дніпро представників широких наукових кіл з багатьох країн світу (503 учасники з 21 країни). Серед почесних гостей заходу були член опікунської ради МАА, академік МАА, професор Римського університету Філіппо Граціані (Італія); опікун Фонду Хайнлайн, академік МАА Артур Дула (США); директор Головної астрономічної обсерваторії НАН України академік НАН України і МАА Я.С. Яцків, голова Придніпровського наукового центру НАН України і МОН України академік НАН України А.Ф. Булат, директор Інституту космічних досліджень НАН України і ДКА України член-кореспондент НАН України, академік МАА О.П. Федоров.