Вісник НАН України. 2015. № 3. С. 112-116.

СЕРГІЄНКО Іван Васильович —
академік НАН України, директор Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України

ЙОГО НАУКА – НАДІЙНІСТЬ
До 80-річчя академіка НАН України І.М. Коваленка

16 березня 2015 р. виповнюється 80 років академіку НАН України Ігорю Миколайовичу Коваленку. Свій поважний ювілей І.М. Коваленко зустрічає на посаді завідувача відділу математичних методів теорії надійності складних систем Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України, зберігши творчу активність і відданість науці та її застосуванням. Цим відділом Ігор Миколайович керує вже майже 44 роки.

Ігор Миколайович Коваленко народився в Києві 16 березня 1935 року. Його батьки були інженерами і саме в 1935 р. закінчили Київський гідромеліоративний інститут. Ігорова мати, Валерія Володимирівна Явон, згадувала, що їхні дипломні роботи були пов’язані з проектуванням славетного київського мосту, названого згодом іменем Є.О. Патона, і студентами вони проводили гідрологічні вимірювання у висячій кабінці в руслі Дніпра над мостовим биком. Батьки майже цілими днями були на роботі і не мали змоги приділяти синові достатньо уваги, тож вони передали малого дідусеві й бабусі у село Слобода Чернігівської області. Дідусь, Володимир Михайлович Явон, завжди називав себе козаком (так в Україні звали тих, хто поводив не з кріпаків). Що ж до бабусі, Зої Іванівни Явон (Рейхардт), то її батько був німець, полковник Російської армії. Як і багато інших людей, Ігор Миколайович завжди вважав бабусю своїм добрим янголом: «Коли в мене і є якась людяність, то це від бабусі», – часто каже він. Фактично у Слободі й пройшло усе Ігорове дитинство. Дідусь був директором школи, і родина жила у невеличкому помешканні при школі. Мали город і корову – це рятувало у скрутні часи. Війна, можна сказати, не зачепила глухе село Слободу: і відступ, і наступ радянських частин пройшли без боїв – не те, що рідне батьківське село Глобине на Полтавщині, ущент спалене німцями при відступі. Повний текст (PDF).