Вісник НАН України. 2014. № 7. С. 54-59.
https://doi.org/10.15407/visn2014.07.054
НАГОРНИЙ Володимир Петрович –
доктор технічних наук, професор, завідувач відділу інтенсифікації обмінних процесів
Відділення геодинаміки вибуху Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
ДЕНИСЮК Іван Іванович –
кандидат технічних наук, старший науковий співробітник
Відділення геодинаміки вибуху Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України
ІНТЕНСИФІКАЦІЯ СПОРУДЖЕННЯ ПІДЗЕМНИХ СХОВИЩ У ВІДКЛАДАХ КАМ’ЯНОЇ СОЛІ
Запропоновано імпульсний метод інтенсифікації підземних сховищ у кам’яній солі, в тому числі у складних гірсько-геологічних умовах. Наведено експериментальні результати з розущільнення структури кам’яної солі в процесі нерівномірного динамічного навантаження. Розроблено методи руйнування відкладів нерозчинних гірських порід, що ускладнюють процес розмивання ємкості. Наведено результати промислових випробувань запропонованих технологій, що свідчать про їх високу ефективність.
Ключові слова: експеримент, імпульс, інтенсифікація, кам'яна сіль, підземне сховище, пласт, розмивання, технологія.
На території України є п’ять соленосних басейнів: Дніпровсько-Донецький, Донецький, Закарпатський, Передкарпатський і Переддобруджинський. Дніпровсько-Донецький і Донецький басейни характеризуються значним поширенням соляних відкладів, потужність куполів і штоків яких сягає 2,0–3,5 км і є достатньою для спорудження підземних сховищ для продуктів різного виду. Причому об’єми сховищ не лімітуються геологічними умовами. Кам’яна сіль Закарпатського соленосного басейну має пластовий характер за потужності шару до 100 м. У межах басейну можуть бути створені підземні сховища, проте вибір ділянки спорудження має здійснюватися на основі ретельних геологорозвідувальних робіт, оскільки в цьому басейні є інтенсивно розвинений поверхневий і глибинний соляний карст. На площі Прикарпатського соленосного басейну умови залягання солей досить складні: круті складки, численні блоки. Вміст нерозчинних відкладів гірських порід становить 7–14% і більше. Будівництво підземних сховищ у цьому басейні можливе лише після ретельних геологорозвідувальних робіт. Переддобруджинська соленосна площа розташована в межах Ізмаїльського і Кілійського районів Одеської області. Кам’яна сіль за складом чиста і придатна для спорудження сховищ з об’ємами окремих ємкостей до 75,0 тис. м3.
Отже, Україна має достатню кількість соленосних басейнів, геологічні та гірничотехнічні умови яких дозволяють споруджувати в цих районах підземні сховища різних типів, у тому числі й великі (об’ємом понад 100 тис. м3) [1]. Повний текст (PDF).