Повідомлення про помилку

Warning: ini_set() [function.ini-set]: A session is active. You cannot change the session module's ini settings at this time in drupal_environment_initialize() (line 692 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Вісник НАН України. 2015. № 3. С. 73-83.
https://doi.org/10.15407/visn2015.03.073

ЛИТВИН Микола Романович —
доктор історичних наук, професор, директор Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, заступник голови Комісії НАН України з вивчення українсько-польських історичних та культурних зв’язків

УКРАЇНСЬКО-ПОЛЬСЬКІ НАУКОВІ ЗВ’ЯЗКИ У ГУМАНІТАРНІЙ СФЕРІ
За матеріалами наукової доповіді на засіданні Бюро Відділення історії, філософії та права НАН України 27 листопада 2014 року

Проаналізовано українсько-польські зв’язки у гуманітарній сфері за останні 20 років. Розглянуто основні напрями і тематику досліджень в установах Польської академії наук, Національної академії наук України та університетах обох країн. Відзначено необхідність відновлення діяльності Польсько-української історичної комісії при ПАН і НАН України, а також перейняття українськими науковцями та представниками влади напрацювань Інституту національної пам’яті Польщі щодо декомунізації історичної пам’яті, вшанування жертв тоталітарних режимів, проведення документальних пошуків та правових експертиз.

Ключові слова: Україна, Польща, наукові зв’язки, гуманітарна сфера, культура.

Євроінтеграційний вибір України передбачає комплексне узагальнення досвіду державного управління, функціонування економіки, системи освіти і науки європейських країн, насамперед сусідніх, які за історичною спадщиною, демографічними і соціально-економічними можливостями є близькими до нашої держави. Варто погодитися з думкою Президента України Петра Порошенка, що найбільш прийнятним для сучасної України є реформаторський досвід Польщі, яка за два десятиліття перевела економіку на ринкові принципи, очистилася від комуністичних ідеологем в історії, культурі, мистецтві і проходить болісний, самокритичний шлях очищення історичної пам’яті. Значну роль у цьому процесі відіграє наукова еліта соціогуманітарного профілю, яка здебільшого об’єднана в установах Польської академії наук (ПАН), Польської академії наук і мистецтв (Polska Akademia Umiejętności – PAU), багатопрофільному Інституті національної пам’яті, вищих державних і приватних навчальних закладах, наукових фундаціях різних форм власності, з якими провідні наукові установи України мають прямі чи опосередковані зв’язки, насамперед на рівні творчих колективів або окремих фахівців.

Як і в Україні, головний науковий потенціал цієї країни зосереджений у Польській академії наук, яка має відділи в Кракові, Познані, Лодзі, Гданську, Вроцлаві та Любліні. Крім профільних наукових інституцій у ПАН діють міжвідомчі комісії, зокрема історії, права, політології і міжнародних відносин, теології, польсько-українських культурних зв’язків та ін. Автор цієї публікації 14 листопада 2014 р. виступив на засіданні Комісії українсько-польських культурних зв’язків Люблінського відділу ПАН з доповіддю «Польсько-більшовицька війна 1920 р.: геополітичні передумови та наслідки для України». На цьому засіданні обговорено налагодження конструктивної співпраці з Комісією НАН України з вивчення українсько-польських історичних та культурних зв’язків (голова – академік НАН України Микола Жулинський), можливість відновлення діяльності польсько-української історичної комісії при ПАН і НАН України (діяла у 1993–2008 рр. під керівництвом відомого медієвіста та культуролога, академіка НАН України Ярослава Ісаєвича). Презентовано нові видання польських істориків і літературознавців, а також науковців Центру дослідження українсько-польських відносин Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України та Українського католицького університету (Львів).

Конструктивною є співпраця археологів двох країн. Культурно-історичні контакти стародавнього населення Східної Європи тривалий час досліджує Інститут археології та етнології ПАН, з яким співпрацюють науковці інститутів археології та українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України, переймаючи досвід сучасних міждисциплінарних методик дослідження і обмінюючись науковою інформацією. Зокрема, Інститут археології та етнології ПАН під керівництвом професора Анджея Буко тісно співпрацює з археологами та медієвістами Інституту українознавства (Лев Войтович, Віра Гупало, Юрій Лукомський), а також істориками архітектури Національного університету «Львівська політехніка» у дослідженні в 2013–2018 рр. княжого Холма, однієї зі столиць Галицько-Волинської держави. Фінансову та організаційно-юридичну підтримку цієї міжнародної експедиції здійснює Фонд Петра Порошенка. Сподіваємося, що в цьому місті, на батьківщині видатного українського історика і державного діяча Михайла Грушевського, відбуватимуться не лише археологічні, а й історико-політологічні заходи, присвячені новітній історії України та Польщі. Повний текст (PDF).