Вісник НАН України. 2017. № 4. С. 8-12
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
22 лютого 2017 року
«Довголіття-Кардіо»: інноваційний досвід імплантації клапанів серця (доповідач — доктор медичних наук І.М. Ємець)
Геоекономічне зростання Китаю у сучасному світі (доповідач — доктор філософських наук В.О. Кіктенко)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)
Кадрові та поточні питання
На засіданні Президії НАН України 22 лютого 2017 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь директора Державної установи «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я України» доктора медичних наук, професора Іллі Миколайовича Ємця на тему «Довголіття-Кардіо»: інноваційний досвід імплантації клапанів серця» .
Доповідач ознайомив присутніх з розробленими в Центрі та впровадженими у медичну практику інноваційними пристроями для лікування набутих вад серця, а також із запропонованою спільно з колегами з Німеччини технологією імплантації протезу аортального клапана власного виробництва, наголосивши на певних позитивних результатах такої імплантації пацієнтам. Однак, за його словами, головною проблемою, що перешкоджає широкій доступності такого методу лікування є надзвичайно висока вартість процедури, оскільки основні компоненти цього медичного продукту виробляються за кордоном.
Аналіз шляхів оптимізації економічної ефективності цього методу лікування засвідчив, що перенесення виробничих потужностей закордонних установ, на яких виготовляються окремі компоненти цього медичного продукту, у вітчизняні виробництва може зменшити його собівартість приблизно в 10 разів. Результатом співробітництва установ НАН України та підрозділів Державної установи «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я України» може стати автономне вітчизняне виробництво клапанних протезів для заміни аортального та, в перспективі, мітрального клапанів з повним циклом, починаючи з тестування окремих компонентів протеза власного виробництва та закінчуючи впровадженням у клінічну практику.
В обговоренні доповіді взяли участь академік НАН України Б.Є. Патон, президент Національної академії медичних наук України академік НАМН України В.І. Цимбалюк, заступник директора з наукової роботи хірургічного профілю Державної установи «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я України» Пауль Фоґт, перший заступник директора Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» член-кореспондент НАН України А.В. Руденко, директор Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академік НАН України В.М. Геєць, директор Державної установи «Національний інститут серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова НАМН України» академік НАМН України В.В. Лазоришинець, заступник директора Інституту проблем матеріалознавства ім. І.М. Францевича НАН України академік НАН України С.О. Фірстов, директор Чорнобильської АЕС з 1 лютого 1987 по 1992 р. М.П. Уманець.
Президія НАН України зазначила, що ця проблема має велике соціальне значення, і Академія наук не може залишатися осторонь. Академічні установи матеріалознавчого профілю мають певні напрацювання щодо нових матеріалів, зокрема медичного призначення, а отже, до вирішення цих питань можуть широко залучатися установи медико-біологічного профілю.
Потрібно активізувати співробітництво вчених НАН України та науковців Державної установи «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії Міністерства охорони здоров’я України» з метою налагодження повного циклу автономного вітчизняного виробництва клапанних протезів. Це значно підвищить доступність надання необхідної допомоги пацієнтам, а також дасть імпульс розвитку високотехнологічних медичних проектів в Україні. Тому, як підкреслили члени Президії НАН України, зараз на порядку денному має бути підготовка відповідної програми. При цьому важливо передбачити у такому співробітництві участь створюваного в Академії Наукового центру інноваційних медичних технологій, що сприятиме вирішенню проблеми впровадження запропонованих інноваційних технологій у клінічну практику.