Вісник НАН України. 2019. № 5. С. 106-113
Сергієнко Іван Васильович —
академік НАН України, директор Інституту кібернетики ім. В.М. Глушкова НАН України
АКАДЕМІЧНІ ІНСТИТУТИ І КИЇВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА: ТРАДИЦІЇ СПІВПРАЦІ
У статті розглянуто історію розвитку наукових зв’язків і взаємовигідної співпраці між установами Національної академії наук України і Національним технічним університетом України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». Зазначено, що традиції такого співробітництва, закладені ще першими академіками УАН, сьогодні продовжуються і зміцнюються. Особливу увагу приділено створенню низки спільних з НАН України наукових і освітньо-наукових структур, започаткуванню і успішному виконанню багатьох спільних наукових проектів.
2018-й був роком святкування 100-річчя Національної академії наук України і 120-річчя Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського». У створенні і подальшому розвитку Української Академії наук учені Київського політехнічного інституту відіграли досить вагому роль. Серед перших академіків УАН були професори КПІ біолог Микола Феофанович Кащенко і видатний механік Степан Прокопович Тимошенко, за активної участі якого вперше у світовій практиці до числа академічних наук було введено технічні науки.
Традиції тісної співпраці вчених Академії і Київської політехніки, закладені академіками Степаном Тимошенком і Костянтином Симінським, який у 1921–1932 рр. очолював Інститут технічної механіки, були продовжені академіками Євгеном Патоном, Федором Бєлянкіним, Василем Свєчниковим, Георгієм Писаренком та багатьма іншими видатними вченими — дійсними членами Академії. Видатна роль у зміцненні та розвитку багатоаспектного співробітництва Академії і КПІ належить видатному вченому і організатору науки, випускнику Київської політехніки Борису Євгеновичу Патону. За його ініціативою в Київському політехнічному інституті було створено низку спільних з
Академією наукових і освітньо-наукових структур, започатковано й успішно виконано чимало спільних наукових проектів, проведено багато науково-організаційних заходів. Серед них варто відзначити створення Міжнародного українського атестаційного центру, акредитованого у Міжнародному інституті зварювання, Навчально-наукового комплексу «Інститут прикладного системного аналізу», фізико-технічного, зварювального та фізико-математичного факультетів.
За ініціативою академіка Б.Є. Патона з 2001 р. в КПІ було організовано наукові читання з циклу «Видатні конструктори України», які проводить Державний політехнічний музей. Пріоритет надається видатним особистостям, життєвий і науковий шлях яких так чи інакше пов’язаний з Україною та Київською політехнікою. З 2007 р. за матеріалами цих наукових читань започатковано багатотомне видання за редакцією академіків Б.Є. Патона і М.З. Згуровського. У передмові до першого тому Б.Є. Патон, зокрема, зазначив: «Безперечно, таке солідне видання прислужиться збереженню історичної пам’яті та ознайомленню широкої науково-технічної громадськості і студентської молоді з визначними здобутками видатних вітчизняних науковців, конструкторів і технологів, які були творцями-першопрохідцями в різних галузях науково-технічної діяльності». Упродовж 2007–2018 рр. вийшло друком уже вісім томів, останній з яких підготовлено і видано до 100-річчя НАН України і присвячено академікам С.О. Лебедєву, В.М. Глушкову, В.С. Михалевичу, А.О. Дородніцину і М.М. Амосову — фундаторам вітчизняної наукової галузі комп’ютерних та інформаційних технологій. Іменами цих учених у НАН України названо премії, якими відзначають науковців за їх визначні праці, винаходи чи новітні технічні розробки, що вплинули на розвиток науки або економіки країни.
У 2002 р. наукові читання було присвячено 100-річчю від дня народження академіка Сергія Олексійовича Лебедєва. 14 листопада на території Київської політехніки відбулося урочисте відкриття пам’ятника творцю першої в континентальній Європі електронно-обчислювальної машини. На монументі викарбувано його слова: «Електронна обчислювальна техніка буде мати не менше, якщо не більше значення, ніж будь-яка інша технологія». Час підтвердив прозорливість думки цього видатного вченого. Фундаментальні засади обчислювальної техніки, розроблені С.О. Лебедєвим, тепер вивчають студенти, а сама комп’ютерна технологія стала технічним базисом сучасного інформаційного суспільства. У своєму виступі на церемонії відкриття пам’ятника академік Б.Є. Патон, зокрема, сказав: «С.О. Лебедєву з невеликим колективом вдалося зробити справу величезного значення. Наукова школа, створена ним, працює і розвивається й донині, має наукові досягнення як у Москві, так і в Києві, в Інституті кібернетики».
Засновник Інституту кібернетики академік Віктор Михайлович Глушков розумів, що масштабність вирішуваних проблем у галузі інформаційних і комп’ютерних технологій потребувала адекватної організаційної та фінансової підтримки на державному рівні, і мріяв створити на базі свого інституту Кібернетичний центр Академії наук. Цей задум було втілено в життя за активної підтримки Бориса Євгеновича Патона. На сторінках згаданого вище видання вперше системно викладено інформацію про взаємозв’язок наукової школи В.М. Глушкова з Київською політехнікою як за життя Віктора Михайловича, так і на сучасному етапі. Йдеться про підготовку професіоналів у сфері інформаційно-комунікаційних технологій, зокрема в рамках філіалу кафедри автоматизованих систем обробки інформації та управління КПІ в Інституті кібернетики.