Вісник НАН України. 2018. № 3. С.8-12
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
31 січня 2018 року
Перспективи створення наноносіїв для доставки генетичного матеріалу в клітини (доповідач — член-кореспондент НАН України Р.С. Стойка)
Здобутки та перспективи розвитку Національної бібліотеки України імені В.І. Вернадського: до 100-річчя від часу заснування (доповідач — член-кореспондент НАН України В.І. Попик)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)
Кадрові та поточні питання
На засіданні Президії НАН України 31 січня 2018 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь завідувача відділу регуляції проліферації клітин та апоптозу Інституту біології клітини HAH України члена-кореспондента HAH України Ростислава Стефановича Стойки про перспективи створення наноносіїв для доставки генетичного матеріалу в клітини.
У доповіді було висвітлено результати досліджень багатофункціональних наноматеріалів для застосування в біотехнології, медицині та сільському господарстві. Одним із головних завдань цього напряму є вивчення та розроблення носіїв для ефективної доставки нуклеїнових кислот у клітини живих організмів, що є важливим для розвитку наукових досліджень у галузі генної інженерії та розширює можливості застосування відповідних робіт у медичній практиці.
В Інституті біології клітини HAH України отримано важливі результати щодо взаємодії з клітинами тварин і людини наночастинок із заданими параметрами, такими як розміри, хімічна структура, фізико-хімічні властивості, функціональність і біологічна сумісність. Наявність на поверхні наночастинок реакційноздатних функціональних груп дозволяє кон’югувати різні біологічно активні компоненти, зокрема лікарські субстанції, векторні білки, нуклеїнові кислоти.
Серед основних досягнень співробітників Інституту з випробування нових наноматеріалів як засобів доставки протипухлинних ліків слід відзначити істотне (до 10 разів) підвищення ефективності дії цих ліків як на ізольовані пухлинні клітини, так і на експериментальні пухлини у тварин; ефективну дію нанокомплексів ліків на пухлинні клітини, резистентні до цих ліків; істотне зниження негативних побічних ефектів протипухлинних ліків за умови їх доставки в організм у комплексі зі створеними полімерними наноносіями; ефективне використання водорозчинних форм ліків, інкапсульованих у полімерні міцелярні наночастинки.
Завдяки співпраці дослідників Інституту біології клітини НАН України та Національного університету «Львівська політехніка» створено полімерні наноносії для доставки генетичного матеріалу в клітини бактерій, дріжджів, тварин і людини. Спільно з ученими Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» вперше продемонстровано здатність таких наноносіїв доставляти плазмідну ДНК у рослинні клітини. Наявність у складі синтезованих полімерних наноносіїв певних хімічних груп дає змогу здійснювати подальшу їх біофункціоналізацію, що не лише розширює можливості застосування таких наноносіїв, а й сприяє цільовій доставці біологічно активних субстанцій у тканину-мішень, знижуючи одночасно їх загальну токсичність і пролонгуючи терапевтичну дію. Ці наноматеріали запатентовано, і вони готові до експериментального виробництва.
Підкреслювалося, що в Україні наноносіям для доставки ліків у клітини-мішені приділяють значну увагу, тоді як роботи зі створення і випробування нових наноносіїв для доставки генетичного матеріалу в клітини різних типів виконуються в досить обмеженому колі установ. Зважаючи на бурхливий розвиток у світі біотехнології і генної інженерії та наявний в Україні науковий потенціал у різних галузях фізики і хімії матеріалів, полімерної хімії, молекулярної біології і біотехнології, питання розроблення і впровадження полімерних наноносіїв генетичного матеріалу потребують подальшого розвитку.
В обговоренні доповіді взяли участь академік НАН України Б.Є. Патон, директор Інституту молекулярної біології і генетики НАН України академік НАН України Г.В. Єльська, директор Державної установи «Інститут харчової біотехнології та геноміки НАН України» академік НАН України Я.Б. Блюм, академік-секретар Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директор Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академік НАН України С.В. Комісаренко, академік-секретар Відділення хімії НАН України, директор Інституту хімії поверхні ім. О.О. Чуйка НАН України академік НАН України М.Т. Картель, академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України, академік НАН України В.М. Локтєв, голова Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій при Кабінеті Міністрів України, завідувач відділу Інституту загальної та неорганічної хімії ім. В.І. Вернадського НАН України академік НАН України А.Г. Білоус, голова Південного наукового центру НАН України та МОН України, директор Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського НАН України академік НАН України С.А. Андронаті, директор Інституту колоїдної хімії та хімії води ім. А.В. Думанського НАН України академік НАН України В.В. Гончарук.