Повідомлення про помилку

Warning: ini_set() [function.ini-set]: A session is active. You cannot change the session module's ini settings at this time in drupal_environment_initialize() (line 692 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Вісник НАН України. 2017. № 7. 77-83
https://doi.org/10.15407/visn2017.07.081

ПАТОН Борис Євгенович —
Голова редакційної колегії Національного атласу України

РУДЕНКО Леонід Григорович —
головний редактор Національного атласу України

БОЧКОВСЬКА Алла Іллівна —
учений секретар редакційної колегії Національного атласу України

ІНФОРМАЦІЙНИЙ ОБРАЗ ДЕРЖАВИ
До 10-ї річниці видання Національного атласу України

Статтю присвячено 10-річчю видання Національного атласу України — першого в історії держави офіційного інформаційного картографічного твору загального користування. Висвітлено його структуру і зміст, що ґрунтуються на синтезі знань та інформації про природу та суспільство України. Окреслено сфери використання Атласу, охарактеризовано наукові, інформаційні та прикладні ресурси, напрями, перспективи і проблеми його подальшого розвитку.
Ключові слова: Національний атлас України, ресурси, населення, соціально-економічний простір.

Зі здобуттям незалежності зміна геополітичного статусу України означила потребу створення її Національного атласу як інформаційної бази складової світового політичного, природного та соціально-економічного простору.

Нагадаємо, що національні атласи — це інформаційна база держави, один з її неофіційних символів, показник рівня зрілості науки та влади у визначенні пріоритетів розвитку. Тому кожна держава, оформившись як геополітична реальність, серед інших першочергових дій, збирає та узагальнює інформацію про ресурси, населення, історію, економіку країни та інші визначальні показники її розвитку. У світі така інформація сприймається як найдорожчий ресурс сучасного геоінформаційного простору.

Значення національних атласів випливає з їх сутності як комплексних інформаційних систем, націлених не лише на відображення сучасного стану території, а й насамперед на вироблення нової системи знань, їх структури та змісту. Відповідно до цих вимог, структура Національного атласу України містить шість тематичних блоків.

Блок «Загальна характеристика» відображує місце і роль України в нових геополітичних координатах, у яких вона зазнала і продовжує зазнавати істотних трансформаційних змін. Серед найважливіших тенденцій цього нового етапу суспільно-географічного розвитку є інтенсифікація процесів глобалізації, транснаціоналізація капіталу, посилення проявів регіоналізму, національної та політичної ідентичності. У складі блоку налічується 38 карт, які містять інформацію про геополітичне положення України, її фізико-географічні умови та адміністративний устрій, місце в європейському та світовому природно-ресурсному, економічному, демографічному потенціалі. До розроблення цього блоку було залучено 12 авторів із 6 установ НАН України. Блок складається з двох розділів: «Україна і світ» та «Україна».

Відображення України в європейському просторі характеризується зміною територіальної концентрації основних елементів суспільної територіальної системи Європи, зокрема природних ресурсів, населення, економіки, гуманітарної сфери. Важливим аспектом змісту блоку є розгляд України відносно її оточення — складових промислово розвиненого ядра світу — країн ЄС, Росії, США та ін. та її членства в різних міжнародних організаціях і об’єднаннях. З показників внутрішнього стану України щодо її готовності до глобальних перетворень важливими є показники її адміністративно-територіальних трансформацій, відображення зв’язку влади і суспільства через показники електоральної поведінки населення, стан культури, освіти, науки тощо.

Блок «Історія» — найскладніший для картографування порівняно з іншими системами карт, де фонди знань систематизовані та упорядковані.

За словами українського історика академіка Я. Ісаєвича, «історія — це інтерпретація». Виходячи з академічності Національного атласу України, головним інтерпретатором історії України для її відображення в Атласі було визначено Інститут історії України НАН України. Загалом до роботи над цим блоком було залучено 28 авторів з 4 установ НАН України; 79 карт містять інформацію про основні етапи історії українського народу та держави.

Блок складається з 4 розділів: «Давня історія»; «Середньовіччя та Ранній новий час»; «Україна в Нову добу»; «Україна в Новітню добу».

В основу картографічної інтерпретації ідей та узагальнень істориків при складанні цього розділу Атласу було покладено складові фонду знань з історії України:

  • фактологічні дані про археологічні знахідки, писемні свідчення та офіційні документи, які чітко визначають час, місце подій та інших історичних явищ чи об’єктів і їх диференціацію;
  • історичні реконструкції ретроспективи просторово-часових ситуацій у житті населення та його державних інституцій;
  • коментарі — інтерпретації істориків стосовно ходу історичного розвитку суспільства, окремих його етапів, ситуацій та різноманітних зв’язків у межах держави та у світі.

Блок «Природні умови та природні ресурси» за обсягом і різноманітністю інформації є одним із найбільших у структурі Атласу. У складі блоку налічується 320 карт, які містять інформацію про особливості і якість природних умов країни та про наявність і обсяги природних ресурсів. До розроблення цього блоку було залучено 233 автори з 15 установ НАН України. Блок складається з 13 розділів: «Геофізичні поля»; «Геологічна будова»; «Мінеральні ресурси надр»; «Гідрогеологічні умови та ресурси»; «Інженерно-геологічні умови»; «Рельєф»; «Кліматичні умови та ресурси»; «Поверхневі води та водні ресурси»; «Ґрунти та ґрунтові ресурси»; «Рослинний світ і рослинні ресурси»; «Тваринний світ і ресурси тваринного світу»; «Ландшафти та фізико-географічне районування»; «Моря та їхні ресурси».

Базовою умовою при картографуванні природи є використання геосистемного підходу, який дав можливість оцінити цілісність, структуру та зв’язки між окремими компонентами природи, а також між природою і суспільством. В Атласі природні умови та ресурси розглядаються крізь призму забезпечення суспільства умовами та ресурсами, що сприяють розвитку господарства, охороні природи, оцінюванню екологічного стану компонентів природи, виявленню ризиків виникнення природних та природно-антропогенних небезпек і катастроф. Багатовимірність інформації потребувала складної архітектури інформаційної бази. Її складники та структура показників є основою для розвитку тематики і масштабів регіональних досліджень природи.

Повний текст