Вісник НАН України. 2018. № 10. С.17-26
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
12 вересня 2018 року
Сучасні проблеми молекулярного магнетизму (доповідач — академік НАН України В.В. Павліщук)
Комп’ютерні грід-технології та їх застосування в молекулярній біології (доповідач — член-кореспондент НАН України О.І. Корнелюк)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)
Кадрові та поточні питання
Перед початком засідання академік НАН України Б.Є. Патон вручив державні нагороди, присуджені Указом Президента України з нагоди Дня незалежності України, провідним науковцям та найкращим співробітникам установ Академії.
Потім він привітав з ювілеєм президента Національної академії аграрних наук України академіка НААН України Я.М. Гадзала і побажав йому здоров’я та подальших успіхів у його науковій роботі, важливій для забезпечення продовольчої безпеки держави.
На засіданні Президії Національної академії наук України члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь заступника директора з наукової роботи Інституту фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України академіка НАН України Віталія Валентиновича Павліщука про сучасні проблеми молекулярного магнетизму.
Доповідач ознайомив присутніх з результатами досліджень, які проводяться в Інституті фізичної хімії ім. Л.В. Писаржевського НАН України і спрямовані на розроблення принципів одержання речовин з комплексом необхідних фізичних і хімічних властивостей з метою створення на їх основі новітніх матеріалів для потреб сучасної техніки і технологій, зокрема таких, як мікро- і оптоелектроніка, новітні біо- і медичні технології, засоби неруйнівного контролю тощо. Теоретичні та експериментальні здобутки співробітників Інституту, пов’язані з вирішенням принципових питань молекулярного магнетизму поліядерних комплексів, металоорганічних каркасів і комплексів з вільними радикалами, здобули широке визнання у фаховому середовищі.
Зокрема, в останні роки на основі структурно-функціонального дизайну розроблено підходи до спрямованого синтезу поліядерних комплексів, завдяки чому створено понад 250 оригінальних мультиспінових систем, особливості молекулярної і електронної будови яких встановлено за допомогою комплексу новітніх фізичних методів дослідження. Обґрунтовано й експериментально виявлено можливість примусового виникнення локального феромагнітного обміну в молекулярних об’єктах унаслідок домінуючих антиферомагнітних взаємодій. Уперше сформульовано чіткі критерії прояву спінової невизначеності в мультиспінових молекулярних системах, що дає змогу спрямовано створювати спін-фрустровані молекули. Експериментально показано можливість створення одноланцюгових феро- і феримагнетиків на основі координаційних полімерів унаслідок магнітної анізотропії іонів металу, що входять до складу ланцюга. Встановлено вплив введення молекул діамагнітних субстратів у пори металоорганічних каркасів на зміну величини спін-спінових обмінних взаємодій між окремими структурними блоками координаційних полімерів.
Сформульовано і розвинуто положення, згідно з якими супрамолекулярні поліядерні комплекси є проміжним рівнем організації між класичними моноядерними об’єктами неорганічної хімії і нанорозмірними об’єктами. Це дозволило розробити нові підходи до отримання ряду суперпарамагнітних нанорозмірних оксидів з високою температурою Кюрі і вузьким розподілом наночастинок за розмірами, а також нанокомпозитів, які відкривають широкі можливості для створення наномагнітних матеріалів різного функціонального призначення. Уперше продемонстровано, що супрамолекулярні мультиспінові ансамблі, включені у міцели, можуть відігравати роль темплатів при отриманні нових мезопористих матеріалів, що важливо для створення наномагнітних матеріалів різної будови і функціонального призначення. Розроблені положення було покладено в основу дизайну феримагнітних нанокомпозитів для експрес-концентрування і подальшого видалення біологічно активних речовин.
Глибокі теоретичні й експериментальні дослідження співробітників Інституту в галузі молекулярного магнетизму та створення на їх основі нанорозмірних магнетиків і композитів тісно пов’язані із запитами практики. Отримані результати дали змогу вирішити низку прикладних завдань. Так, розроблено оригінальні нанокомпозити для магнітної експрес-сепарації імуноглобулінів з сироватки крові; створено перспективні високочутливі магніто-люмінесцентні матеріали для неруйнівного контролю мікророзмірних дефектів у конструкціях блоків атомних електростанцій, літаків і транспортних контейнерів; розроблено нанорозмірні магнітолюмінесцентні матеріали для діагностики онкологічних захворювань тощо.
Інститут багато уваги приділяє підготовці молодих наукових кадрів у галузі молекулярного магнетизму мультиспінових систем. За останні роки з цього напряму молоді співробітники Інституту захистили 1 докторську і 7 кандидатських дисертацій. Загалом за результатами досліджень у цій галузі в провідних міжнародних і вітчизняних журналах опубліковано понад 150 наукових статей, отримано 15 патентів.
Зазначені дослідження Інститут здійснює у тісній співпраці з іншими установами НАН України, Київським національним університетом імені Тараса Шевченка та профільними зарубіжними організаціями. Роботи з цього напряму дістали фінансову підтримку низки програм НАН України, а також міжнародних фондів — INTAS, CNRS, концерну «Фольксваген» та ін.