Вісник НАН України. 2017. № 8. С.54-59
https://doi.org/10.15407/visn2017.08.053

ТУКАЛО Михайло Арсентійович —
член-кореспондент НАН України, доктор біологічних наук, професор, заступник директора Інституту молекулярної біології і генетики НАН України

НОВІ ПІДХОДИ ДО СТВОРЕННЯ АНТИБІОТИКІВ ДЛЯ ЛІКУВАННЯ МУЛЬТИРЕЗИСТЕНТНИХ ФОРМ ТУБЕРКУЛЬОЗУ
Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 14 червня 2017 року

Доповідь присвячено актуальним проблемам створення антибіотиків проти резистентних форм патогенних бактерій, зокрема туберкульозної палички (Mycobacterium tuberculosis). За результатами робіт, що виконуються в Інституті молекулярної біології і генетики НАН України, знайдено низку сполук, які ефективно пригнічують ріст туберкульозної палички і мають активність щодо відповідних резистентних штамів. Дві сполуки рекомендовано для подальших доклінічних і клінічних досліджень.

Шановні члени Президії! Шановні колеги!

Сьогодні супербактерії, тобто бактерії, стійкі до антибіотиків, кидають людству справжній виклик. Якщо не вжити термінових заходів, до 2050 р. від хвороб, спричинених стійкими до антибіотиків бактеріями, на нашій планеті щороку помиратиме 10 млн чоловік, економічний збиток становитиме 100 трлн доларів на рік. Такого висновку дійшли автори доповіді, присвяченої актуальній проблемі антимікробної резистентності і підготовленої на замовлення британського уряду командою провідних експертів під керівництвом відомого економіста Джима О’Ніла (Jim O’Neill). Річ у тім, що людство сьогодні не виробляє достатньо нових антибіотиків і неефективно використовує вже наявні.

Одна з найактуальніших проблем сучасної медицини — множинна стійкість до антибіотиків збудника туберкульозу, а отже, туберкульоз, що нині лікується антибіотиками, може знову стати невиліковною хворобою. За статистичними даними, щорічна захворюваність на туберкульоз у світі становить у середньому 9 млн чоловік, з яких 3 млн помирають від ускладнень. При цьому на сьогодні зафіксовано стійкість мікобактерій туберкульозу (Mycobacterium tuberculosis) до таких найпоширеніших антибіотиків, як ізоніазид та рифампіцин, а також до протитуберкульозних препаратів другої лінії, зокрема фторхінолонів. У 2012 р. вперше за більш як сорок років FDA було схвалено новий препарат бедахілін (Сіртуро). Його ще навіть немає в Україні, проте нещодавно вже були зафіксовані випадки стійкості збудників до бедахіліну.

Ситуація із захворюваністю на туберкульоз в Україні дуже серйозна. За останніми даними, рівень захворюваності в середньому по країні становить 67,2 випадків на 100 тис. населення, але ці показники значно різняться по регіонах (рис. 1). Якщо у західних і північних областях епідеміологічна ситуація з туберкульозом є більш-менш прийнятною (від 30 до 60 випадків захворювань на 100 тис. населення), то у південних регіонах вона наближається до порогової, захворюваність подекуди сягає 100 випадків на 100 тис. населення.

Проблема поглиблюється тим, що частота первинної резистентності в Україні становить від 7 до 25% хворих залежно від регіону, а вторинна резистентність сягає 75%. Україна входить до п’ятірки країн за темпами зростання лікарсько стійкого туберкульозу і має один з найнижчих показників ефективності його лікування.

Згадана вище експертна комісія запропонувала британському уряду перелік конкретних заходів щодо запобігання ситуації, в якій, за словами керівника групи Джима О’Ніла, медицина буде «відкинута у середньовіччя», проте реалізація цього плану потребує мільярдних інвестицій. Автори доповіді надали такі рекомендації:

  • скоротити надмірне використання антибіотиків в агропромисловому секторі, заборонити застосування в сільському господарстві антибіотиків, здатних впливати на здоров’я людей;
  • удосконалити систему контролю за поширенням резистентних мікроорганізмів;
  • виплачувати фармацевтичним компаніям 1 млрд доларів за розроблення кожного нового антибіотика;
  • запровадити фінансові стимули для створення нових аналізів і тестів, що дозволяють уникнути застосування антибіотиків там, де вони не допоможуть;
  • сприяти якомога ширшому використанню вакцин та інших альтернатив лікарським засобам             

Повний текст