Вісник НАН України. 2015. № 8. С. 106.

80-річчя члена-кореспондента НАН України В.М. КЛИМЕНКА

Відомий учений у галузі теплофізики і теплоенергетики член-кореспондент НАН України Віктор Миколайович Клименко народився 7 серпня 1935 р. в Києві. У 1957 р. закінчив Київський політехнічний інститут. З 1959 р. працює в Інституті технічної теплофізики НАН України, пройшовши посадовий шлях від інженера до завідувача відділу. У 2004–2007 рр. очолював Інститут прикладних досліджень в енергетиці. З 2009 р. – головний науковий співробітник ІТТФ НАН України.

Головними напрямами наукової діяльності В.М. Клименка є фундаментальні дослідження в галузі теплофізики, теплообміну, теплопередачі; розроблення теоретичних і експериментальних методів дослідження теплових процесів у газотурбінних двигунах; створення наукових основ комбінованого виробництва теплової та електричної енергії в різних галузях теплоенергетики. Запропоновано нові напрями створення високоефективних засобів теплового захисту лопаткового апарату газових турбін. Розроблено теплофізичні основи застосування теплозахисних покриттів на лопатках газових турбін. Проведено дослідження робочого процесу в системах охолодження газотурбінного двигуна з використанням як охолоджувального середовища водяної пари та пароповітряної суміші. Розроблено методи і засоби експериментального дослідження теплових і гідравлічних характеристик систем охолодження в натурних умовах роботи ГТД.

Велике значення для енергетики України, зокрема для вирішення проблем енергозаощадження та економії природного газу, мають роботи В.М. Клименка з розроблення методів і технологій комбінованого виробництва теплової та електричної енергії, спрямованих на модернізацію теплових електростанцій України; підвищення ефективності використання палива в житлово-комунальному секторі економіки завдяки застосуванню когенераційно-теплонасосних установок; поєднання біоенергетичних і когенераційних технологій з метою розв’язання паливних проблем. Запропоновано новий підхід до реалізації ідей когенерації, що полягає в перетворенні наявних теплогенеруючих об’єктів на комбіновані установки, які виробляють теплоту та електроенергію.