Вісник НАН України. 2018. № 6. С.3-6
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
21 березня 2018 року
Функціональні матеріали з пам’яттю форми: сучасний стан і перспективи використання (доповідач — доктор фізико-математичних наук Г.С. Фірстов)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)
Кадрові та поточні питання
На засіданні Президії НАН України 21 березня 2018 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь заступника директора з наукової роботи Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України доктора фізико-математичних наук Георгія Сергійовича Фірстова на тему «Функціональні матеріали з пам’яттю форми: сучасний стан і перспективи використання».
Доповідь було присвячено стану досліджень у галузі фізики фазових, зокрема мартенситних, перетворень, які визначають функціональні властивості матеріалів з пам’яттю форми. Мартенситне перетворення внаслідок певних структурних особливостей може супроводжуватися механічними ефектами — надпружністю, пам’яттю форми, високою демпфірувальною здатністю. Речовини, в яких спостерігаються зазначені ефекти, називають матеріалами з пам’яттю форми.
Загальновизнаний світовою фаховою спільнотою пріоритет у встановленні унікального явища — термопружної рівноваги фаз, на основі якого й виник новий науковий напрям з вивчення матеріалів з пам’яттю форми, належить професору Л.Г. Хандросу і засновнику теорії мартенситних перетворень академіку Г.В. Курдюмову. Сучасні представники наукової школи з досліджень фазових перетворень істотно розвинули теоретичні засади прояву та використання таких перетворень, визначили основні умови, за яких у матеріалах проявляються ефект пам’яті форми, надпружність, висока демпфірувальна здатність. Співробітники Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України постійно доповідають результати своїх досліджень щодо мартенситних перетворень та ефекту пам’яті форми на міжнародних наукових конференціях високого рівня (ICOMAT, ESOMAT), публікують їх у престижних міжнародних журналах, таких як Materials Today, Biomaterials, Acta Materialia, Scripta Materialia, Applied PhysicsLetters, Journal of Applied Physics, Materials Science and Engineering.
Особливо слід відзначити прогрес, досягнутий за останнє десятиліття, коли вдалося суттєво розширити температурний інтервал прояву ефекту пам’яті форми, вперше ініціювати мартенситне перетворення у високоентропійних сплавах, що дало змогу створити новий клас матеріалів з ширшим колом застосувань. Найбільш перспективним може бути їх використання у біомедицині, яке досі стримувалося наявністю в таких сплавах шкідливих для організму людини елементів. У цьому напрямі вже розпочато співпрацю фахівців Інституту металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України та Державної установи «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» в рамках виконання Цільової програми наукових досліджень НАН України «Матеріали для медицини і медичної техніки та технології їх отримання і використання».
В обговоренні доповіді взяли участь академік НАН України Б.Є. Патон, директор Державної установи «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України» доктор медичних наук І.М. Ємець, проректор Національного технічного університету України «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» член-кореспондент НАН України С.І. Сидоренко, академік-секретар Відділення фізики і астрономії НАН України академік НАН України В.М. Локтєв.
У виступах зазначалося, що функціональні матеріали з пам’яттю форми вже застосовуються в різних сферах науки і техніки, забезпечуючи виробам підвищену надійність експлуатації, компактність, збільшення терміну використання. Саме тому ринок продукції з таких матеріалів у світі швидко зростає, що свідчить про актуальність і перспективність досліджень у цьому напрямі. Особливо перспективним видається використання сплавів з пам’яттю форми в медицині. Вчені Академії спільно з фахівцями-медиками зараз активно працюють над проблемою «прибирання» атомів шкідливих для людини металів з поверхні матеріалу з пам’яттю форми. Крім того, йшлося про нещодавні успішні дослідження з поліпшення за допомогою спеціальної обробки біосумісності нікеліду титану як матеріалу для різноманітних імплантів.