Повідомлення про помилку

Warning: ini_set() [function.ini-set]: A session is active. You cannot change the session module's ini settings at this time in drupal_environment_initialize() (line 692 of /home/visnyk-nanu/www/includes/bootstrap.inc).

Вісник НАН України. 2017. № 3. С. 5-10

 

ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
11 січня  2017 року

Про виконання наукового проекту «Геофізичні дослідження літосфери центрального та північного регіонів України для оцінки перспектив нафтогазоносності (GEORIFT)» (доповідач – академік НАН України В.І. Старостенко)

Комп’ютерне моделювання аеротермогазодинамічних процесів у технічних об’єктах (ракетно-космічна техніка, енергетика, металургія) (доповідач – член-кореспондент НАН України В.І. Тимошенко)

Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач – академік НАН України В.Л. Богданов)

Кадрові та поточні питання

На засіданні Президії НАН України 11 січня 2017 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь голови Наукової ради проекту «Геофізичні дослідження літосфери центрального та північного регіонів України для оцінки перспектив нафтогазоносності (GEORIFT)», директора Інституту геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України академіка НАН України Віталія Івановича Старостенка про виконання зазначеного проекту.

У доповіді було наголошено, що дослідження літосфери геолого-геофізичними методами створили підґрунтя для з’ясування фундаментальних питань глибинної будови геологічних структур та прогнозу покладів корисних копалин.

За активної підтримки центральних і місцевих органів влади України у 2012–2016 рр. Інститут геофізики ім. С.І. Субботіна НАН України і ДГП «Укргеофізика» разом із фахівцями з різних країн Європи виконали унікальні сейсмічні роботи з дослідження літосфери України та суміжних європейських територій методом глибинного сейсмічного зондування. Отримані результати дозволяють зробити висновки про те, що, по-перше, зона Південно-Донецького розлому (Донбас) є перспективною для пошуків нафти і газу. У Кальміус-Торецькій і Бахмутській улоговинах та в зоні їх західного обрамлення поклади газу, газонафтопрояви і бітумінозні прояви спостерігаються в широкому стратиграфічному діапазоні від карбону до юри включно. По-друге, нафтогазоносність Приазовського масиву слід пов’язувати переважно з північним бортом Північно-Азовського прогину. Глибинними критеріями нафтогазоносності земної кори досліджуваного регіону можна вважати наявність джерел регіональних магнітних аномалій, приурочених до крайової частини платформи та рифтогенних прогинів. Джерела локальних магнітних аномалій, які, ймовірно, пов’язані з глибинними джерелами і поширені у верхній частині консолідованої кори або низах осадового чохла, можуть прогнозуватися як нафтогазоконтролюючі розломи та підвідні канали.

У тектонічному плані профілі проекту GEORIFT перетинають на південному заході Східно-Європейську платформу і альпійську складчасту будову Карпат, де виділяються Передкарпатський прогин, Складчасті Карпати, Закарпатський прогин, а також Панонська западина (Угорщина). Поклади нафти і газу в Передкарпатському регіоні пов’язані з верхніми горизонтами (5–6 км). Тому є необхідність вивчення більш глибоких горизонтів осадового чохла, перспективного на пошуки покладів вуглеводнів.

Вивчено будову земної кори і верхньої мантії трьох мегаблоків Українського щита – Одесько-Ядлівського, Кіровоградського і Придніпровського (Криворізько-Крулецька зона), які, як відомо, є перспективними на пошуки багатьох поліметалів та вуглеводнів. Південна частина геотраверсу перетинає Північну Добруджу і Дніпровський блок, які є перспективними на пошуки вуглеводнів.

Модель будови земної кори двох вуглеводневих басейнів – Дніпровсько-Донецької западини та Прип’ятського прогину, що характеризується різною глибиною залягання поверхні Мохо і різними співвідношеннями шарів земної кори, стала основою для аналізу впливу глибинної будови на формування вуглеводневої флюїдонасиченості розрізів цих басейнів.

Особливості формування пізньодевонського магматизму східної частини Прип’ятського прогину і району зчленування з Дніпровсько-Донецькою западиною через Брагінський виступ визначають характер взаємозв’язку й розподілу родовищ корисних копалин у цих районах (трубки вибуху, вуглеводневі поклади тощо).

Повний текст