Вісник НАН України. 2017. № 8. С.73-83
https://doi.org/10.15407/visn2017.08.072

ПОЛУМІЄНКО Сергій Костянтинович —
доктор фізико-математичних наук, завідувач відділу прикладної інформатики Інституту телекомунікацій і глобального інформаційного простору НАН України

Гібридна війна, її окремі передумови, стратегії та наслідки

У статті розглянуто основні економічні, соціальні та технологічні передумови гібридної війни в Україні. Проведено порівняльний аналіз ресурсного потенціалу окремих країн, що найбільшою мірою впливають на ситуацію в Україні. Обговорено стратегії гібридної війни та їх можливі наслідки. Проаналізовано поточну ситуацію в Україні і зроблено спробу знайти передумови формування національної стратегії припинення війни та виходу з кризи.
Ключові слова: гібридна війна, економічна стратегія, соціальна стратегія, технологічні ресурси, наслідки гібридної війни.

У теорії ігор стратегії визначаються як дії, які здійснюють учасники системи або гравці задля реалізації своїх інтересів [1]. Стратегії ґрунтуються на наявних у гравця ресурсах, які дають йому змогу брати участь у поділі створених всіма гравцями ресурсів. У термінах ресурсів і стратегій ситуація, що склалася в системі, характеризується, по-перше, їх відносним обсягом порівняно з ресурсами інших гравців, по-друге, множиною припустимих стратегій. Саме вектор цих стратегій і утворює ситуацію. При цьому ресурси відіграють роль статичних показників стану системи, а стратегії — це можливі способи змінення цього стану. Розглянемо окремі узагальнені порівняльні оцінки національних та міжнародних ресурсів. Звісно, такі оцінки не дають повної картини, але дозволяють визначити ключові фактори динаміки ситуації. Для більш детального аналізу в роботі [2] запропоновано понад 450 індикаторів видів та категорій ресурсів і теоретико-ігрові засоби моделювання їх використання.

Економічні характеристики. Насамперед визначимо основних найвпливовіших гравців світового та регіонального рівня, дії яких впливають на стан України. Це Росія, США, Європейський Союз, Китай, Німеччина. Для порівняння додамо до цього переліку Туреччину як країну-сусіда, якій за останні 25 років вдалося побудувати 18-ту економіку світу.

 

Табл. 1.

Територія, населення, вуглеводневі ресурси та ВВП у різних країнах світу

Країни

Територія

(суша),

тис. км2

Населення,

млн осіб

Вуглеводні

ВВП

 

нафта, тис. бар/добу

газ,

млрд м3

 

номінал,

млрд $

на душу населення,

тис. $

 

Увесь світ

148 940,0

7 480,27

75 079,8

3 566,2

75 212,7

 

Росія

16 377,7

143,98

10 111,7

642,9

1 267,8

26,109

 

Китай

9 326,4

1 381,21

4 273,7

128,5

11 391,6

15,424

 

США

9 147,6

324,44

9 430,8

729,5

18 561,9

57,294

 

Країни ЄС

4 475,8

510,05

1 507,0

120,1

17 110,5

40,000

 

Туреччина

769,6

78,74

48,5

0,5

755,7

21,147

 

Україна

553,5

42,64

36,2

19,8

87,2

8,230

 

Німеччина

348,6

82,18

48,1

10,2

3 494,9

48,190

 

 

 

Табл. 2.

Розподіл ВВП у різних країнах

за сферами економіки (%) [3]

Країни

Сільське

господарство

Промисловість

Послуги

Росія

4,7

33,1

62,2

Китай

8,6

40,7

50,7

США

1,1

19,4

79,5

Країни ЄС

1,5

25,4

73,1

Туреччина

8,6

27,1

64,3

Україна

14,4

26,3

59,3

Німеччина

0,6

30,3

69,1

Світ

6,5

30,6

62,9

 

 

З метою спрощення розглянемо лише окремі найчастіше вживані категорії природних, соціально-економічних і технологічних ресурсів. Для оцінки таких ресурсів для зазначених країн у табл. 1 наведено ключові показники, основані на міжнародних індексах та індикаторах (дані взято переважно з Вікіпедії за 2014–2015 рр.). За територією Україна є найбільшою країною Європи.

Максимальне значення одного з найважливіших показників — валового внутрішнього продукту (ВВП) на душу населення серед усіх країн світу має Катар — 129 727 дол. США. Валовий внутрішній продукт України лише на 5 млрд дол. США більший, ніж у Шрі-Ланки.

Як можна бачити з даних, наведених у табл. 2, Україна істотно відрізняється від провідних гравців світу за структурою ВВП по галузях економіки. Частка сільського господарства в українській економіці перевищує середньосвітову і є більшою, ніж у всіх інших європейських країнах, що характеризує Україну як аграрну державу. Виправлення такої ситуації формує нагальне завдання стратегії розвитку країни. Адже саме розвиток промисловості, і особливо сфери послуг, до якої належать, зокрема, наукові дослідження, розроблення і використання інформаційних та інших технологій, сьогодні є головними факторами прогресу (табл. 3).

Серед усіх країн світу найвище значення глобального інноваційного індексу (GII) — узагальненого показника для визначення рівня інновацій — має Швейцарія (66,28). Крім того, Швейцарія найбільше витрачає на науково-дослідні роботи (НДР) у розрахунку на душу населення — 1697,1 дол. США. Максимальний рівень витрат на НДР у відсотках ВВП має Корея — 4,3% за витрат на душу населення — 1433,2 дол. США. За даними Державної служби статистики України, витрати на НДР в Україні у 2015 р. становили 12 224,9 млн грн, або близько 490 млн дол. США. У перерахунку на душу населення витрати на НДР в Україні становлять 11–12 дол. США. Коментарі зайві.

Повний текст