Вісник НАН України. 2018. № 3. С.92-95

КОЧУБЕЙ Анатолій Наумович —
член-кореспондент НАН України, завідувач відділу нелінійного аналізу Інституту математики НАН України

МИХАЙЛЕЦЬ Володимир Андрійович —
доктор фізико-математичних наук, провідний науковий співробітник Інституту математики НАН України

ЛЮДИНА, МАТЕМАТИК, ПЕДАГОГ
До 80-річчя від дня народження члена-кореспондента НАН України М.Л. Горбачука

8 березня 2018 р. виповнюється 80 років від дня народження видатного українського математика, лауреата Державної премії України в галузі науки і техніки (1998), премій імені М.М. Крилова (1994) та імені М.Г. Крейна НАН України (2008), президента Українського математичного товариства (2005–2012), члена-кореспондента НАН України Мирослава Львовича Горбачука.

Народився Мирослав Львович у 1938 р. на Лемківщині, в селі Риботичі Перемишльського повіту (нині Польща) в багатодітній (семеро дітей) селянській родині. В 1945 р. у зв’язку з тим, що після Другої світової війни землі Лемківщини і Холмщини відійшли до Польщі, почалося масове виселення українців, і сім’я змушена була покинути свою малу батьківщину та переселитися до Західної України, в с. П’яновичі Самбірського району Львівської області. Притулок їм надав місцевий священик, і вони прожили у його хаті понад десять років, аж поки не придбали власне житло у сусідньому селі Бісковичі.

Хлопчик зростав у музикальному середовищі. Батько самотужки опанував мистецтво гри на скрипці і разом з іншими сільськими музикантами грав на святах, вечорницях, весіллях (це був один зі способів прогодувати сім’ю), мати непогано співала, та й сам Мирослав мав гарний голос. У домі часто можна було почути старовинні й сучасні українські пісні, колядки, щедрівки. Незважаючи на труднощі повоєнного часу, батьки приділяли багато уваги вихованню дітей. В основу виховання було покладено Біблію і Шевченків «Кобзар». Після закінчення П’яновицької семирічки під впливом батька Мирослав спробував вступити до Дрогобицького музичного училища, але стати музикантом йому так і не судилося — «провалився» на іспиті з російської мови, після чого цілий рік «просидів удома». А вже наступного року вирішив продовжити навчання у Бісковицькій середній школі. До школи ходив пішки, долаючи щодня чималу відстань між двома селами. Саме тоді в нього почав прокидатися інтерес до математики, і музика поступово відійшла на другий план.

Закінчивши школу, в 1956 р. М.Л. Горбачук вступив на механіко-математичний факультет Львівського університету імені Івана Франка, який, як відомо, відіграв надзвичайно велику роль у розвитку математики ХХ ст. Свого часу С. Банах і його знаменита школа розробили тут основні принципи функціонального аналізу, і це істотно позначилося на рівні викладання математики в університеті. Особливе враження на юнака справили лекції неординарних математиків І.Г. Соколова і Я.Б. Лопатинського, які залишили незгладимий слід на всьому його подальшому науковому шляху.

Курсові й дипломну роботи М.Л. Горбачук виконував під керівництвом В.Е. Лянце, чудового математика і високоінтелігентної людини. Саме за рекомендацією В.Е. Лянце він обрав відділ математичного аналізу Інституту математики АН УРСР для навчання в аспірантурі (1961–1964 рр.). Керівником був Ю.М. Березанський, під безпосереднім впливом якого сформувалися і найперші, і всі подальші наукові інтереси Мирослава Львовича. Велику роль відіграли також праці М.Г. Крейна, з якими він ознайомився ще в студентські роки. Особисте знайомство з Марком Григоровичем відбулося під час навчання в аспірантурі, коли трапилася нагода зробити кілька доповідей на Одеському міському семінарі, який тоді був незмінним центром математичного життя Одеси і де регулярно виступали математики з інших міст.

Повний текст