Вісник НАН України. 2015. № 4. С. 114–118.

ВАКАРЕНКО Олена Геннадіївна —
кандидат біологічних наук,
директор Видавничого дому «Академперіодика» НАН України

АКАДЕМІЧНІ ПЕРІОДИЧНІ ВИДАННЯ:
СУЧАСНИЙ ФОРМАТ

У статті висвітлено концептуальні засади формування сегмента видавничої продукції НАН України в електронному середовищі та актуальні питання підвищення «видимості» вітчизняної наукової періодики для світової спільноти.

Станом на кінець 2014 р. установи НАН України видавали близько 300 назв періодичних видань фахової наукової літератури, з яких 91 журнал і 42 збірники наукових праць мають статус академічних, тобто одним із їх співзасновників є НАН України. Однак лише незначна частина цих видань доступна для наукової спільноти, особливо за кордоном, і проблема «видимості» для світу цих джерел наукової інформації сьогодні постає дуже гостро. Така «недоступність» є результатом інертності наукових видань у впровадженні сучасних технологій, а також обмеженого використання англійської мови. В умовах світової глобалізації та зростання рівня інформатизації суспільства дедалі більшої ваги набувають електронні джерела інформації. Науковий журнал, до змісту якого немає оперативного доступу в Інтернеті, швидко втрачає свою привабливість для користувачів. Крім того, нині мірилом ефективності діяльності наукової установи чи конкретного вченого стають не просто публікації, а статті саме в журналах, які входять до міжнародних наукометричних баз. Щоб видання потрапило до таких баз, воно має відповідати певним вимогам, основні з яких: наявність власного веб-сайту, англомовних резюме, міжнародний склад редколегії та авторів, унормування питань охорони авторського права, дотримання процедури рецензування статей, чітка періодичність виходу, посилання на журнал у публікаціях, вже проіндексованих у міжнародних наукометричних базах.

За даними останнього моніторингу (грудень 2014 р.), з 87 наукових академічних журналів власний сайт мають 42 видання, ще 40 журналів представлені на сайтах інститутів-видавців окремими веб-сторінками, які найчастіше містять неповну чи фрагментарну інформацію, або сторінками на ресурсах закордонних видавців, що здійснюють перевидання англійською мовою, а для 5 журналів НАН України електронний простір – це terra incognita. Крім того, з 40 власних сайтів наукових академічних журналів тільки третина відповідає сучасним вимогам наукометричних баз даних.

Аналіз ситуації, що склалася з представленням академічних наукових періодичних видань в електронному просторі, та вивчення досвіду найбільш «просунутих» вітчизняних журналів виявили, що в основі проблеми лежать питання організаційного характеру. Це спонукало нас сформулювати певні концептуальні засади формування сегмента видавничої продукції НАН України в електронному просторі.

Основою «піраміди» академічного інформаційного блоку в електронному середовищі мають бути уніфіковані веб-ресурси всіх наукових періодичних видань. Попри все розмаїття вимог, які висувають агрегатори наукової інформації, можна виокремити усталений на сьогодні набір обов’язкових характеристик сайту наукового журналу. Наявність цих елементів є необхідною, якщо видання позиціонує себе як сучасне академічне. Повний текст (PDF)