Вісник НАН України. 2019. № 8.
НАУМОВЕЦЬ Антон Григорович —
академік НАН України, перший віце-президент НАН України, голова Секції фізико-технічних і математичних наук НАН України
ПРО ВИКОНАННЯ НАУКОВО-ТЕХНІЧНИХ ПРОЕКТІВ УСТАНОВ НАН УКРАЇНИ У 2018 РОЦІ
Стенограма доповіді на засіданні Президії НАН України 12 червня 2019 року
У доповіді наведено найважливіші результати виконання науково-технічних проектів установ НАН України у 2018 р. Зазначено, що реалізація цієї програми сприяє більш ефективному впровадженню в економічну і соціальну сферу прикладних розробок установ НАН України, а також налагодженню тісніших зв’язків між науковцями НАН України та вітчизняними підприємцями.
Вельмишановний Борисе Євгеновичу!
Вельмишановні колеги!
Дозвольте мені за дорученням Президії НАН України доповісти вам про стан виконання науково-технічних проектів установ Національної академії наук України у 2018 р.
Протягом минулого року 39 установ НАН України виконували 43 науково-технічні проекти. Згідно з умовами конкурсу, до реалізації кожного з цих проектів було залучено промислові організації-партнери, серед яких, зокрема, Державне підприємство «Конструкторське бюро «Південне» ім. М.К. Янгеля», ПАТ «Нафтогазвидобування», Управління магістральних газопроводів «Львівтрансгаз» ПАТ «Укртрансгаз», Київська міська рада, Київська міська клінічна лікарня № 3, Національний авіаційний університет МОН України, Pegasus Environmental and Nuclear Services, Inc. (США) та ін.
Про основні результати, отримані за зазначений період, я розповім на конкретних прикладах.
Розроблено концепцію мобільного рейкозварювального комплексу для контактного стикового зварювання довгомірних рейкових плітей методом натягу з одночасним введенням їх у розрахунковий температурний інтервал закріплення. Це розробка Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона НАН України (керівник проекту — академік НАН України С.І. Кучук-Яценко).
Цей комплекс дозволяє вирішити дуже важливу для України проблему. Річ у тім, що для забезпечення руху сучасних швидкісних поїздів необхідно укладати рейки на перегонах від станції до станції без стиків, тобто за технологією так званого «оксамитового шляху». При цьому найбільша довжина рейок, які виробляє вітчизняна промисловість, становить 25 м.
Було підготовлено технічне завдання на проектування зварювальної машини. Проведено розрахунки корпусних елементів та енергосилових параметрів мобільного рейкозварювального комплексу, а саме: розрахунки геометричних, кінематичних, динамічних, енергетичних параметрів, розрахунки на міцність та жорсткість за статичних і динамічних навантажень зварювальної машини. Розроблено гідравлічну схему зварювальної машини, конструкторську документацію для виготовлення циліндрів затискання, циліндрів оплавлення та осадки, системи гратознімача та блока гідравлічної апаратури. Виконано підбір комплектуючих гідравлічної апаратури і підготовлено конструкторську документацію вузлів деталей корпусу зварювальної машини.
Впровадження мобільного рейкозварювального комплексу для контактного стикового зварювання на ПАТ «Укрзалізниця» при спорудженні й ремонті залізничних колій заплановано на наступний 2020 р.
У Фізико-механічному інституті ім. Г.В. Карпенка НАН України розроблено вимірювач поляризаційного потенціалу для контролю захисту від корозії підземних трубопроводів і металевих споруд в електропровідному середовищі. Ця 4-канальна апаратура призначена для діагностування трубопровідного транспорту нафти і газу, обладнання гірничовидобувної і хімічної промисловості, водопровідних мереж, а також для контролю електрохімічного захисту
Мобільний комплекс для контактного стикового зварювання довгомірних рейкових плітей методом натягу з одночасним введенням їх у розрахунковий температурний інтервал закріплення при спорудженні і ремонті безстикових залізничних колій України
Вимірювач поляризаційного потенціалу для контролю захисту від корозії підземних трубопроводів і металевих споруд і пошуку пошкоджень ізоляції та місць корозії. За допомогою приладу вимірюють постійну і змінну електричну напругу, омічний і поляризаційний потенціали з автоматичним записом отриманих даних і координат.
Було проведено натурні випробування на трасах підземних трубопроводів, які підтвердили технічні характеристики виготовленої апаратури та її придатність для діагностичних обстежень і пошуку дефектів ізоляції та місць корозії. Вимірювач поляризаційного потенціалу було також використано під час діагностичних обстежень ділянок магістральних газопроводів УМГ «Львівтрансгаз». Отримані результати планується впровадити в організаціях НАК «Нафтогаз України».
В Інституті надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля НАН України розроблено технологію виготовлення нового класу правильного інструменту з CVD-алмазу (алмаз, одержаний методом хімічного осадження з газової фази). Використання такого інструменту дає можливість отримувати вироби зі строго однаковими робочими елементами, а відтак, і з однаковою (оптимальною) площею контакту з робочою поверхнею абразивного круга. Завдяки цьому підвищується якість правки і загальний термін служби правильного елемента.
В Інституті вперше в Україні створено правильні інструменти різних форм і діаметрів на структурованих металічних зв’язках, оснащені елементами з CVD-алмазу та адаптовані до технологічних ланцюгів виготовлення високоточних зубчастих коліс для редукторів з підвищеними експлуатаційними характеристиками. Це відкриває можливості для імпортозаміщення на машинобудівних підприємствах України, а також для виходу цього інструменту на зовнішні ринки. Розробка впроваджується на підприємствах АТ «Мотор Січ» і ПАТ «Харківський підшипниковий завод».
В Інституті геохімії, мінералогії та рудоутворення ім. М.П. Семененка НАН України на нових принципах створено лабораторні установки для виробництва високоякісних залізорудних концентратів з високодисперсної залізорудної сировини. Основний принцип роботи цих установок полягає в тому, що під дією імпульсних струмів відбувається намагнічення залізного компонента руди, що дає змогу довести частку заліза в концентраті до 69 мас.%. Під час виконання проекту було досліджено закономірності фазових перетворень високодисперсних залізних руд у газовому та водному середовищах під дією НВЧ-випромінювання і визначено оптимальні режими таких перетворень. Результати планується впровадити на базі Криворізького національного університету.