Вісник НАН України. 2017. № 4. С.33-42
ЄМЕЦЬ Ілля Миколайович —
доктор медичних наук, професор, директор Державної установи «Науково-практичний медичний центр дитячої кардіології та кардіохірургії МОЗ України»
««ДОВГОЛІТТЯ-КАРДІО»: ІННОВАЦІЙНИЙ ДОСВІД ІМПЛАНТАЦІЇ КЛАПАНІВ СЕРЦЯ
Стенограма наукової доповіді на засіданні Президії НАН України 22 лютого 2017 року
Доповідь присвячено важливому напряму робіт, які виконуються у Науково-практичному медичному центрі дитячої кардіології та кардіохірургії з розроблення і впровадження інноваційних пристроїв для лікування набутих вад серця. Наголошено на необхідності подальшого поглиблення співпраці Центру з установами НАН України, кінцевою метою якого має стати організація автономного вітчизняного виробництва клапанних протезів для заміни аортального, а згодом і мітрального клапанів серця.
Шановний Борисе Євгеновичу!
Шановна Президіє! Шановні гості!
Для мене велика честь виступати сьогодні на засіданні Президії Національної академії наук України. Я — кардіохірург і тому пропоную вам саме кардіохірургічний погляд на проблему. Я переконаний, що в Україні може бути започаткована така програма, як «Довголіття-Кардіо».
Як відомо, все має свою історію, ніщо не виникає з нічого. Історія ж нашого Центру тісно пов’язана з Інститутом серцево-судинної хірургії ім. М.М. Амосова. Завдяки Миколі Михайловичу Амосову і цьому Інституту ми маємо сьогодні в Україні академічну кардіохірургію. Саме в цій установі ми зробили першу на пострадянському просторі операцію зі штучним кровообігом у новонародженого. Наш заклад відокремився від Інституту серцево-судинної хірургії у 2003 р., і зараз ми маємо потужний кадровий потенціал, не тільки навчаємося самі, а й навчаємо інших, із-за кордону, в нас працюють лауреати державних премій України, заслужені діячі науки і техніки України, заслужені лікарі України, відомі професори, доктори та кандидати наук.
З того часу в нашому Центрі проведено майже 200 тис. консультацій, виконано понад 17 тис. операцій на серці (рис. 1), прооперовано більш як 7,5 тис. немовлят, причому останніми роками летальність не перевищує 2 %. За кількістю операцій та рівнем летальності ми стали провідним дитячим кардіоцентром Східної і Центральної Європи. У 2010 р. відкрито корпус для дорослих, оскільки ми разом з нашими іноземними колегами розпочали програму надання допомоги дорослим пацієнтам.
Для прикладу наведу порівняння нашого досвіду з кардіохірургічним досвідом американських колег: за даними Товариства торакальних хірургів США (American Association for Thoracic Surgery — AATS), у 2012–2016 рр. в Америці було прооперовано 120 285 пацієнтів з летальністю 2,4 %, тоді як за той самий період у нашому закладі прооперовано 6 517 дітей з летальністю 1,1 %. Як бачите, ми можемо пишатися нашими результатами.
Окремо слід зазначити, що наш заклад уперше в світі запропонував використовувати пуповинну кров при кардіохірургічних операціях у новонароджених. У Центрі розвивається так звана Пуповинна програма — метод допологової діагностики вроджених вад серця, забору пуповинної крові під час пологів та її використання для штучного кровообігу при операції на серці в перші години життя. Наш п’ятирічний досвід використання пуповинної крові став своєрідною візитівкою Центру і темою ґрунтовних фахових дискусій на світових конгресах. Минулого року на головному щорічному конгресі AATS, що проходив у Балтиморі 14–18 травня 2016 р., наші результати було визнано світовою спільнотою торакальних хірургів і прийнято до друку в найавторитетнішому фаховому виданні. Я впевнений, що пуповинна кров не лише допомагає врятувати немовля, а й незабаром цю цілющу кров буде використано для подовження життя.
У кожній країні є два показники, які характеризують рівень медичної допомоги і здоров’я населення в державі, — це смертність дітей віком до одного року та очікувана тривалість життя. Зростання цих показників у розвинених країнах підштовхує до розроблення нової класифікації віку людини. Так, Всесвітня організація охорони здоров’я прийняла зараз таку градацію вікового розподілу населення:
- дитинство — з народження до 18 років;
- юність — від 18 до 25 років;
- молодість — від 25 до 44 років;
- зрілість — від 44 до 60 років;
- пізня зрілість — від 60 до 75 років;
- літній вік — від 75 до 90 років;
- довголіття — понад 90 років.
Отже, я підходжу до основної теми моєї сьогоднішньої доповіді — довголіття. Гадаю, вам добре відомо, наскільки показники очікуваної тривалості життя в розвинених країнах вищі, ніж в Україні. У таких країнах, як Японія, Швейцарія, Сінгапур, середня очікувана тривалість життя населення перевищує 83 роки, тоді як в Україні, яка посідає 104-те місце у світі, цей показник становить 71,3 року. Якщо ж говорити про тривалість життя чоловіків в Україні, то цей показник взагалі становить 66,3 року, до того ж чоловіки в нас помирають переважно у продуктивному віці. Тобто громадяни України порівняно з громадянами інших країн втрачають 10–15 років свого життя.
Головними вбивцями людей на сьогодні є хвороби серцево-судинної системи — на них припадає близько 75 % смертей у віці 65 років і більше. Без хірургічного лікування такі вади дуже швидко призводять до непрацездатності і смерті. І хоча кардіохірургія не є головним чинником здоров’я і тривалості життя (наприклад, у Великій Британії з 1980 по 2013 р. загальна смертність від серцево-судинних захворювань знизилася на 68 %, але при цьому захворюваність залишилася незмінною), наша спеціалізація і використання в ній високих технологій рятують життя починаючи вже зі зрілого віку, і навіть за наявності патологій серцево-судинної системи кардіохірурги і кардіологи можуть подовжити життя до рівня довголіття. До речі, саме тому, зважаючи на зростання кількості людей, що в дитинстві були прооперовані з приводу вад серця, ми й почали лікувати також дорослих.
Торкнувшись теми високих технологій, зазначу, що в 2013 р. ми об’єднали зусилля з Німецьким кардіоцентром Мюнхена (Deutsches Herzzentrum Muenchen), що дозволило збільшити доступність високоякісної кардіохіругічної допомоги для українців, причому за німецькими стандартами.