Вісник НАН України. 2014. № 5. С. 56-61.
ШИНКАРУК Лідія Василівна –
член-кореспондент НАН України, завідувач
відділу економічного зростання та структурних змін в економіці
ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України»
ЕКОНОМІЧНИЙ ВИМІР УЧАСТІ УКРАЇНИ В ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ
Вельмишановний Борисе Євгеновичу! Шановні учасники Загальних зборів!
Хочу привернути вашу увагу до надзвичайно актуального сьогодні питання економічного виміру участі України в інтеграційних об’єднаннях. Сучасна організація господарської системи світу руйнує кордони національних господарств і переформатовує їх у регіональні об’єднання глобального характеру. Для таких об’єднань характерні складні та взаємопов’язані виробничі ланцюги. Від того, яке місце посяде економіка України в ланцюгах створення доданої вартості та на яких умовах вона діятиме як учасник таких об’єднань, залежить успішність її модернізації і подальші шляхи розвитку. Для розв’язання цих надскладних завдань необхідне розроблення багатоваріантних сценаріїв розвитку подій, які поєднують інструментарій економіко-математичного моделювання, аналіз макро- і мікрорівнів, а також аналіз технологічних, торговельних і навіть політичних стосунків у регіональних об’єднаннях. Такий системний і послідовний підхід, реалізований Інститутом економіки та прогнозування НАН України, дав можливість об’єднати в єдине дослідження три блоки найактуальніших проблем інтеграції України: оцінку макроекономічних ефектів від поліпшення торговельного режиму в результаті підписання Угоди про асоціацію між Україною та ЄС, торговельних конфліктів з Російською Федерацією та коопераційних зв’язків з РФ.
Які ж основні позитиви Угоди про асоціацію з ЄС?. Слід зазначити, що кроки ЄС назустріч Україні є безпрецедентними і, безумовно, значущими. Зокрема, дострокове введення в дію зобов’язань ЄС щодо цієї Угоди, що діятиме тимчасово з червня до листопада 2014 р., скасовує імпортні мита на 94,7% видів промислової продукції, а на решту (в тому числі окремі хімічні товари) – знижує. Щодо сільськогосподарської та харчової продукції преференції стосуються понад 80,0% експортних товарів, а товари, які не входять до переліку безмитних, експортуватимуться на безмитній основі в рамках тарифних квот. Отже, ми маємо преференції ще до початку дії Угоди і надалі з метою захисту національного ринку поступово, впродовж 5 років, знижуємо імпортні мита на експорт товарів з ЄС. Очевидно, що покращення торговельних режимів з ЄС і зростання обсягів випуску товарів та послуг викличуть позитивну реакцію реального сектора економіки. Лібералізація торговельних режимів може дати такі позитивні макроекономічні ефекти (рис. 1): у 2014 р.( розрахунок ефектів здійснено на повний календарний рік) додаткове зростання ВВП України може становити1%, а у 2018 р.може досягти 2,4%; обсяги експорту українських товарів у 2014 р. можуть зрости на 11 млрд грн, а в 2018 р. сягнути обсягів у понад 37 млрд грн.
Крім зростання макропоказників для економіки країни важливою є реакція реального сектора, і ця реакція є неоднозначною за різними галузями промисловості (рис. 2). Найбільше зростання випуску продукції за період 2014–2018 рр. спостерігатиметься в сільському господарстві та харчовій промисловості (близько 3 млрд грн щороку), а також у металургії (понад 2 млрд грн). Однак очікується і скорочення випуску продукції до 2018 р. – у виробництві неметалевої продукції, хімічній і нафтохімічній промисловості, машинобудуванні й транспорті. Зниження обсягів виробництва в цих сферах можна пояснити нинішнім переважанням на вітчизняному ринку імпорту такої продукції над її експортом та поступовим зниженням імпортного мита на європейські товари з повною його відміною в 2018 р. Повний текст (PDF).