Вісник НАН України. 2017. № 6. С.17-22
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
29 березня 2017 року
Про Національну доповідь «Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії» (доповідач — академік НАН України С.І. Пирожков)
Наукові повідомлення молодих учених установ НАН України:
· Від фізики до наукометрії: задачі аналізу складних систем (доповідач — кандидат технічних наук О.І. Мриглод)
· Синтез систем активного екранування магнітного поля повітряних ліній електропередачі (доповідач — кандидат технічних наук О.В. Волошко)
· Принцип справедливості як основа трансформації економіко-правової системи держави (доповідач — доктор юридичних наук Р.А. Джабраілов)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач — академік НАН України В.Л. Богданов)
Кадрові та поточні питання
На засіданні Президії НАН України 29 березня 2017 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь віце-президента НАН України академіка НАН України Сергія Івановича Пирожкова про основні положення Національної доповіді «Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії».
У доповіді йшлося про те, що сучасний світ, попри стрімкий розвиток процесів глобалізації та поступове становлення планетарної цивілізації, зберігає значні цивілізаційні відмінності, що суттєво впливають на зміст і динаміку політичних, економічних, соціокультурних процесів. Тому для України, яка як молода держава ще перебуває у пошуку моделей адаптації до сучасних глобальних викликів і прагне утвердитися як рівноправний суб’єкт міжнародних відносин, важливою є проблема цивілізаційного вибору, адже від цього залежить визначення магістрального шляху розвитку країни. Україна підійшла до такого етапу своєї історії, коли вирішення проблем соціально-економічного розвитку стало невід’ємним від питання про ціннісні, моральні, психологічні принципи всіх видів суспільної комунікації. Досвід перебування у просторі «радянської цивілізації» та державотворчих процесів новітньої доби переконав, що ідеологія та політика, не підкріплені матеріальною базою і реальним діалогом влади з народом, рано чи пізно втрачають свою системотворчу функцію.
Цивілізаційний вибір — це вибір країною парадигми і стратегій реалізації власного розвитку у світі. Здійснення цивілізаційного вибору України означає створення її цивілізаційного проекту — образу майбутнього, який зумовлює стратегію ефективного утвердження країни у сучасному світі. Цей проект передбачає розбудову демократичного відкритого суспільства, що має на меті гідну самореалізацію людини, партнерські відносини в правовій державі на основі інноваційного розвитку наукомісткої інформаційно-мережевої економіки, формування атмосфери довіри, відповідальності та діалогу у поєднанні з духовно-культурною самобутністю.
У доповіді на основі сучасних теоретичних концепцій та аналізу політичних практик здійснено дослідження передумов, стану та перспектив реалізації нового етапу цивілізаційного розвитку України в контексті сучасних суспільно-політичних змін; визначено ризики й можливі загрози Українській державі та національній ідентичності; виокремлено стратегічні напрями втілення проекту цивілізаційного розвитку України, його законодавчого і політико-управлінського забезпечення, реформування соціокультурної, освітньої та наукової сфер, шляхи активізації політичної участі громадян; визначено ймовірні наслідки втілення цивілізаційного проекту шляхом зіставлення здобутків і можливих втрат за наслідками реалізації стратегій цивілізаційних змін, вірогідних глобальних викликів цивілізаційному розвитку України.
У виступах академіка НАН України Б.Є. Патона, ректора Національного педагогічного університету ім. М.П. Драгоманова члена-кореспондента НАН України В.П. Андрущенка, заступника Секретаря Ради національної безпеки і оборони України доктора політичних наук, професора О.В. Литвиненка, президента Національної академії педагогічних наук України академіка НАН України та НАПН України В.Г. Кременя, першого віце-президента НАН України, директора Національного інституту стратегічних досліджень академіка НАН України В.П. Горбуліна, члена Президії НАН України, почесного директора Інституту археології НАН України академіка НАН України П.П. Толочка, директора Державної установи «Інститут економіки та прогнозування НАН України» академіка НАН України В.М. Гейця зазначалося, що починаючи з 2009 р. Секцією суспільних і гуманітарних наук НАН України на постійній основі у формі національних доповідей здійснюється підготовка концептуальних документів щодо найактуальніших проблем розвитку держави та суспільства.
Стрижневою ідеєю чергової підготовленої Національної доповіді є те, що справжній цивілізаційний вибір країни, а не його імітація, може бути зроблений народом у процесі загальнонаціональної дискусії і на основі ґрунтовного осмислення громадянами вектора цивілізаційного розвитку. Ключовими питаннями дискусії мають стати обговорення нинішньої кризової ситуації в Україні, російської агресії проти нашої держави, зумовленої, зокрема, й її цивілізаційним вибором. При цьому мають бути обговорені, всебічно оцінені й усвідомлені можливі наслідки рішучого цивілізаційного повороту. Тому особливість обговорюваної колективної праці науковців Академії полягає насамперед у тому, що вона є вагомим фаховим внеском у проведення такої дискусії.
Наведені у доповіді пропозиції щодо змісту і напрямів цивілізаційного поступу України, конкретних механізмів законодавчого та політико-управлінського забезпечення реалізації цивілізаційного вибору українського народу мають важливе як науково-теоретичне, так і практичне значення. Тому, як було підкреслено у виступах, доповідь заслуговує на високу оцінку і має бути у стислі строки представлена органам державної влади України та громадським організаціям, а також широко висвітлена у засобах масової інформації.
Президія НАН України позитивно оцінила роботу науковців Секції суспільних і гуманітарних наук НАН України під керівництвом академіка НАН України С.І. Пирожкова над Національною доповіддю «Цивілізаційний вибір України: парадигма осмислення і стратегія дії» та ухвалила відповідний проект постанови.
Потім учасники засідання заслухали та обговорили наукові повідомлення молодих учених НАН України (див. Вісник НАН України. 2017.№ 7) .
У виступі старшого наукового співробітника Інституту фізики конденсованих систем НАН України кандидата технічних наук Олесі Ігорівни Мриглод на тему: «Від фізики до наукометрії: задачі аналізу складних систем» було зазначено, що все більшої популярності зараз набувають міждисциплінарні дослідження. На стику різних галузей не лише виникають нові проблеми, а й знаходяться нові розв’язки для традиційних задач. Наприклад, фізика, «скооперувавшись» з класичними соціальними та гуманітарними дисциплінами, отримує цікаві об’єкти для досліджень, тоді як останні збагачуються новим для них інструментарієм та методологією. Так, теорія графів, розглянута через призму підходів фізики багаточастинкових систем, стала початком теорії складних мереж. Цей новий метод дослідження даних виявився зручним для вивчення систем найрізноманітнішої природи: як класичних фізичних об’єктів, так і соціальних чи біологічних. У поєднанні нового інструмента та парадигм статистичної фізики зародився новий потужний міждисциплінарний напрям — наука про складні системи, до численних завдань якої належить і кількісний аналіз різних соціальних систем, у тому числі і сама наука як складна система особливої соціальної взаємодії, генерації, поширення знань, самоорганізації. Отже, сучасні наукознавчі або наукометричні проблеми, такі як аналіз структури науки та її еволюції в часі, дослідження наукової співпраці, взаємного оцінювання, виявлення окремих тематик, вивчення процесів поширення наукового знання та багато інших, досліджуються за допомогою нових кількісних методів.
У виступі наукового співробітника Інституту технічних проблем магнетизму НАН України кандидата технічних наук Олександра Валерійовича Волошка на тему: «Синтез систем активного екранування магнітного поля повітряних ліній електропередачі» зазначалося, що в пропонованій роботі було проведено синтез систем активного екранування техногенного магнітного поля повітряних ліній електропередачі всередині заданої області простору за допомогою керованих джерел магнітного поля. Синтез зводиться до розв’язання задачі багатокритеріального нелінійного програмування з обмеженнями, в якій обчислення цільових функцій і обмежень виконуються на основі закону Біо–Савара–Лапласа. Застосування методу стохастичної мультиагентної оптимізації мультироєм частинок дає змогу істотно скоротити час її розв’язання. Наведено результати синтезу систем активного екранування для різних типів ЛЕП і з різною кількістю керованих обмоток. Показано можливість істотного зниження рівня індукції вихідного магнітного поля всередині заданої області простору.