Вісник НАН України. 2017. № 9. С.83-99
https://doi.org/10.15407/visn2017.09.082

Слід пам’ятати, що наукометрія не може оцінити науковий рівень досліджень, така оцінка може бути результатом тільки повноцінної об’єктивної професійної експертизи. Наукометричні показники як такі не є інформативними [3], це лише інструменти аналізу та підтримки для ухвалення експертних рішень, за їх допомогою можна оцінити інтегрованість ученого або наукового колективу, установи у світовий процес обміну науковою інформацією, вирішити питання доцільності та розподілу адресного фінансування. Тільки сукупність результатів наукометричного аналізу і професійної якісної експертизи можуть стати основою для оцінювання перспективності науковця, колективу, видання, напряму. Важливо, що не існує й уніфікованого формального показника, який би однаково добре працював для оцінки наукової результативності та ефективності в різних наукових напрямах, у фундаментальній і прикладній науці — кожна наукова сфера потребує ретельного розгляду та врахування її особливостей. Це єдиний шлях уникнутихибного висновку про неефективність деяких напрямів чи науковців, які не відповідають уніфікованим усередненим критеріям [4].

Нині все частіше дискусія про наукометрію переходить у площину розгляду публікаційної активності, продуктивності науковця, установи, країни та їх співпраці з іншими установами і науковцями різних країн, а також порівняння з показниками інших країн. Усе частіше ці розмови стосуються не тільки ефективності публікаційної діяльності та видавничих і публікаційних стратегій, а й питань публікаційної якості та етики. Термін «публікаційна активність», що набуває популярності серед організаторів науки, є одним із варіантів перекладу терміна Publication Activity. Іншим і, мабуть, більш коректним, був би переклад «публікаційна діяльність». Саме як діяльність, як керований процес і варто розглядати координовані зусилля, спрямовані на підвищення кількості «видимих» і потенційно цитованих наукових публікацій.

У нещодавно оприлюдненому Заключному звіті незалежного європейського аудиту національної системи досліджень та інновацій України зазначено: «Академія наук України та університети повинні сприяти публікаціям у міжнародних журналах та скорочувати обсяги відомчих публікацій. … Панель ІПП програми «Горизонт-2020» рекомендує університетам і НАНУ заохочувати використання англійської мови у публікаціях і запровадити відповідний елемент у критерії оцінки окремих учених та інститутів. Статті та книжки українською мовою слід випускати у тих наукових сферах, таких як література, культурознавство, історія тощо, де вони є природнім засобом передачі знань… Крім того, слід враховувати, що світ наукових публікацій перебуває у процесі запровадження нових бізнес-моделей. Інтернет сприяє встановленню абсолютно нових шляхів комунікації між ученими всього світу. З’являються журнали з відкритим доступом, і йде інтенсивне обговорення можливостей публікації відкритих даних. Це докорінно знецінює цінність статей у журналах, що не мають широкої аудиторії і лише у деяких випадках редагуються з метою підтримки престижу кількох впливових дослідників, часто у несуттєвих сферах, якщо їх порівнювати з пріоритетами країни.

У зв’язку з цим НАНУ і університетам слід зменшити обсяги внутрішніх публікацій, обмежуючись лише тими науковими журналами, що мають конкурентний вплив. Перевагу слід віддавати часописам, де друкуються матеріали англійською мовою» [5] (рекомендація 12).

Навіть якщо не звертати уваги на стиль викладу і грамотність рекомендації (та й усього звіту), вона виглядає щонайменше дивною. Нині загальновідомо і підтверджено багатьма наукометричними дослідженнями, що публікаційна активність є комплексом заходів і дій, продуманою стратегією, яка передбачає спрямування зусиль на входження до рейтингових баз даних якомога більшої кількості власних видань і статей країни, а також на підвищення їх якісних показників [6]. При цьому національні видання, які вже входять до наукометричних баз або відповідають їх вимогам і можуть претендувати на таке входження, утворюють стартовий майданчик, трамплін для включення максимально можливої кількості національних видань, публікацій, учених до світових наукометричних баз. Саме ці національні видання можуть забезпечити наявність у наукометричних базах необхідного специфічного поля національного цитування, отже, сприятимуть підвищенню «видимості» наукових установ, видань та науковців. Водночас, такі видання можуть забезпечити необхідну навчально-методичну й консультаційну допомогу як для інших видань, так і для науковців, які прагнуть правильно готувати публікації для видань, включених до провідних баз даних. Це приведе до підвищення рівня представленості вітчизняної науки у світі та зростання кількості високорейтингових учених і публікацій. Правильнішим з цієї точки зору було б не «скорочувати обсяги відомчих публікацій», а за допомогою інструментів наукометричних баз та з урахуванням їх вимог виділити найбільш «видимі», впливові, цитовані вітчизняні періодичні видання і зосередити зусилля, а за можливості, й фінансування для їх підтримки, передусім для забезпечення видання якісним сучасним веб-ресурсом з високофаховою англомовною складовою та поширення його досвіду організаційної роботи.

Це сприятиме інтенсифікації публікаційної діяльності і, відповідно, зростанню публікаційної активності, яка є одним з важливих міжнародних наукометричних індикаторів, що дає змогу відстежувати стан науки за ефективністю продукування цитованих наукових текстів у впливових виданнях.

 Повний текст