Вісник НАН України. 2015. № 1. С. 53-56.
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
18 листопада 2015 року
Організація та фінансування наукових досліджень у Швеції (доповідач – професор Матс Ларссон)
Створення унікальних великопрогінних конструкцій з використанням сучасних методів механіки (доповідач – член-кореспондент НАН України О.В. Шимановський)
Про хід підготовки «Великої української енциклопедії» (доповідачі – академік НАН України В.М. Локтєв і доктор історичних наук А.М. Киридон)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач – академік НАН України В.Л. Богданов)
Кадрові та поточні питання
На засіданні Президії HAH України 18 листопада 2015 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали доповідь директора Університетського центру Альба Нова (Alba Nova University Center), члена Шведської королівської академії наук (Royal Swedish Academy of Sciences), члена Нобелівського комітету з фізики (Nobel Committee for Physics) професора Матса Ларссона (Mats Larsson) про організацію та фінансування наукових досліджень у Швеції, а також про процедуру присудження Нобелівських премій (див. стенограму).
Професор Матс Ларссон – всесвітньо відомий учений у галузі експериментальної молекулярної фізики та молекулярної спектроскопії. У своїй доповіді він спочатку докладно розповів про систему організації досліджень у Швеції та основні джерела фінансування наукової діяльності.
Далі професор Ларссон зупинився на історії створення Шведської королівської академії наук, організованої 277 років тому, на тому, як з часом змінювалися її основні цілі та завдання. Від 1895 р. однією з найголовніших і найвідоміших місій Академії є присудження Нобелівських премій з фізики та з хімії. Однак, крім Нобелівської, Академія присуджує ще цілу низку міжнародних і національних премій. Цікавою і змістовною виявилася частина доповіді, присвячена складній, але перевіреній часом процедурі обрання нобелівських лауреатів.
Наприкінці доповіді професор Матс Ларссон згадав кілька цікавих фактів з історії присудження Нобелівської премії, а також навів приклад, як народжуються і іноді довго живуть міфи, пов’язані з діяльністю Нобелівського комітету.
Потім учасники засідання заслухали наукову доповідь генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю «Український інститут сталевих конструкцій ім. В.М. Шимановського» (далі – Інститут сталевих конструкцій) члена-кореспондента НАН України Олександра Віталійовича Шимановського на тему «Створення унікальних великопрогінних конструкцій з використанням сучасних методів механіки» (див. докладніше).
Доповідь було присвячено актуальним науково-технічним питанням проектування і будівництва великопрогінних конструкцій, над вирішенням яких фахівці Інституту сталевих конструкцій працюють у тісному співробітництві з установами НАН України, зокрема з Інститутом електрозварювання ім. Є.О. Патона, Інститутом проблем міцності ім. Г.С. Писаренка, Інститутом гідромеханіки, Інститутом механіки ім С.П. Тимошенка та ін.
Результати спільних досліджень і розробок Інституту сталевих конструкцій з академічними установами знайшли своє втілення в подовженні ресурсу мостів, спорудженні зерносховищ, проектуванні та виготовленні металоконструкцій для вітчизняних спортивних стадіонів «Донбас Арена» у Донецьку, НСК «Олімпійський» у Києві, «Арена Львів» у Львові, у будівництві нового укриття четвертого енергоблоку Чорнобильської АЕС.
У доповіді було також окреслено проблеми, які потребують подальшого, більш глибокого співробітництва фахівців Інституту сталевих конструкцій з ученими НАН України. Це, наприклад, пошук технічних рішень, які дають змогу зменшити вартість великопрогінних конструкцій та споруд, розвиток досліджень із застосуванням математичного моделювання щодо впливу на такі конструкції вітрових навантажень, зокрема смерчів, сейсмічних навантажень, нагрівання частин відкритих споруд унаслідок сонячного опромінення, а також вирішення завдань формоутворення конструкцій з урахуванням окремих вимог до їх естетичного вигляду.