Вісник НАН України. 2014. №1. С. 63–68

МАЙБУТНЄ НАУКИ — МАЙБУТНЄ УКРАЇНИ
Інформація щодо Ювілейної виставки наукових досягнень установ НАН України,
Міжнародної наукової конференції НАНСИС-2013 і технологічної зустрічі
«Нанотехнології та наноматеріали для бізнесу і технологічної сфери»

20 листопада 2013 р. у павільйоні «Наука» Національного комплексу «Експоцентр України» відбулося урочисте відкриття Ювілейної виставки наукових досягнень установ НАН України, яка тривала до 23 листопада. У межах заходу було проведено Круглий стіл на тему «Презентація наукових розробок, впроваджених у виробництво», на якому науковці з академічних установ ознайомили присутніх журналістів і представників бізнес-структур з практичними досягненнями своїх інститутів. 19—22 листопада 2013 р. у Києві, в Інституті металофізики ім. Г.В. Курдюмова НАН України пройшла IV Міжнародна наукова конференція «Нанорозмірні системи: будова, властивості, технології» (НАНСИС-2013), присвячена 95-річчю Національної академії наук України. 22 листопада 2013 р. у Великому конференц-залі НАН України відбулася технологічна зустріч «Нанотехнології та наноматеріали для бізнесу і технологічної сфери», на якій було репрезентовано перспективні розробки, створені на виконання Державної цільової науково-технічної програми «Нанотехнології та наноматеріали».

20 листопада 2013 р. у Національному комплексі «Експоцентр України» розпочала свою роботу Ювілейна виставка наукових досягнень установ НАН України, присвячена 95-річчю з дня заснування Національної академії наук України. В урочистій церемонії відкриття ювілейного заходу взяли участь віце-президенти НАН України академіки А.Г. Наумовець, В.Д. Походенко, В.М. Геєць; голова Державного агентства з питань науки, інновацій та інформатизації України академік НАН України В.П. Семиноженко та інші члени Президії НАН України, а також віце-президент Національної академії педагогічних наук України академік НАПН України А.М. Гуржій, заступник директора Департаменту промисловості та розвитку підприємництва КМДА – начальник управління промисловості та інноваційної політики А.С. Антонюк, представники наукових установ, державних відомств, промислових підприємств України. Як зазначив у вітальному слові Антон Григорович Наумовець, ця виставка напередодні річниці заснування НАН України є своєрідним звітом науковців перед українськими платниками податків. За його словами, негаразди, які вже тривалий час переживає вітчизняна економіка, певною мірою пов’язані з тим, що впродовж більш як 20 років незалежності фундаментальна наука в країні не мала належної підтримки. Крім того, так і не було створено сприятливого інвестиційного клімату для виробників, які б узялися за благородну справу впровадження інновацій у вітчизняну промисловість. Проте він висловив сподівання, що з допомогою Держінформнауки, КМДА, зацікавлених промисловців і суспільства загалом Академії врешті-решт удасться переконати владу в тому, що забезпечити Україні гідне місце в нинішньому конкурентному світі можна лише завдяки науковому потенціалу.

Цю думку підтримав у своєму виступі й Володимир Петрович Семиноженко, підкресливши, що успішність будь-якої країни прямо залежить від розвитку її економіки, який у свою чергу визначається конкурентоздатністю товарів і послуг. «Для того щоб останні були конкурентними, в них має бути закладено найсучасніші технології. Отже, майбутнє України, як і майбутнє всіх економік світу, – за наукою». Академія проводить активну роботу з налагодження зв’язків із вітчизняними підприємствами з метою впровадження у виробництво власних інноваційних розробок. Пропоновані інновації спрямовано на підвищення технологічного й технічного рівня майже всіх галузей народного господарства країни – охорони здоров’я, інформаційних технологій, машинобудування, будівництва, житлово-комунального господарства, енергетики, сільського господарства, природокористування, харчової, хімічної промисловості тощо. На жаль, наше суспільство недостатньо поінформоване про результати діяльності та здобутки академічних установ, тому до висвітлення роботи виставки було запрошено представників провідних засобів інформації. А пишатися Академії наук є чим. Понад 80 наукових установ продемонстрували більш як 700 завершених науково-технічних розробок. Це цілком конкурентоспроможні вироби й технології, які з успіхом заміщують імпортну продукцію і не поступаються зарубіжним аналогам, а часто й перевершують їх за основними характеристиками та якісними показниками. Незважаючи на вкрай низький рівень фінансування наукової діяльності, 234 розробки НАН України останніх років уже впроваджено у виробництво в найрізноманітніших галузях народного господарства. Наприклад, тільки у сфері медицини й охорони здоров’я успішно працює ціла низка таких інновацій. У Київській міській онкологічній лікарні діє програмно-апаратний комплекс «Онкотест-WМ-1», розроблений в Інституті проблем математичних машин та систем. Ця діагностична система дає змогу ефективно виконувати скринінг онкологічних захворювань населення України. Впроваджено створену в Міжнародному науково-навчальному центрі інформаційних технологій та систем комп’ютерну технологію прогнозування ефективності медичних препаратів для прискореного тестування зразків крові онкохворих, яка призначена для прогнозування зміни опосередкованої характеристики ступеня опірності організму – тіолдисульфідного співвідношення в крові хворого після дії різних медичних препаратів. Для діагностики пухлинних захворювань молочної залози на доклінічній стадії співробітники Донецького фізико-технічного інституту ім. О.О. Галкіна розробили контактний цифровий термограф ТКЦ-1. Прилад успішно використовують у понад 20 клініках та діагностичних центрах України, а його серійне виробництво налагоджено на НВП «Метекол».

Близько 70 медичних закладів в Україні та за кордоном користуються технологією й устаткуванням Інституту електрозварювання ім. Є.О. Патона для зварювання живих тканин. У 16 клінічних лікарнях впроваджено комплекс імуноцитохімічних і молекулярно-генетичних технологій діагностики гострих лейкозів, розроблений в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького. Така діагностика дає змогу ефективніше застосовувати сучасні міжнародні протоколи терапії та нових лікарських засобів, дія яких спрямована на пухлинні клітини-мішені різного походження і рівня диференціації, що дозволяє збільшити частоту ремісії і подовжити загальну тривалість життя хворих на гостру лейкемію. Сотні корисних для народного господарства науково-технічних розробок уже підготовлено до впровадження у виробництво, але вони поки що чекають на своїх інвесторів. І для цього необхідна допомога з боку держави, активізація державної політики, спрямованої на підтримку інноваційного розвитку України. Повний текст