Вісник НАН України. 2015. № 9. С. 69–73.
https://doi.org/10.15407/visn2015.09.069

БОЛЬШАКОВ Вадим Іванович –
академік НАН України,  доктор технічних наук, професор,
директор Інституту чорної металургії ім. З.І. Некрасова НАН України

БОЛЬШАКОВ Володимир Іванович –
доктор технічних наук, професор, ректор Придніпровської
державної академії будівництва та архітектури

ВОЛЧУК Володимир Миколайович –
доктор технічних наук, доцент кафедри матеріалознавства та обробки матеріалів
Придніпровської державної академії будівництва та архітектури

ДУБРОВ Юрій Ісайович –
доктор технічних наук, професор кафедри матеріалознавства
та обробки матеріалів Придніпровської державної академії будівництва та архітектури

СИСТЕМНИЙ АНАЛІЗ ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОБНИЦТВА
МАСИВНОГО МЕТАЛЕВОГО ЛИТТЯ

У роботі показано, що застосування системного підходу сприяє розробленню методики експрес-оцінки механічних властивостей цільового продукту, одержаного реалізацією періодичного технологічного процесу.

Ключові слова: теорія систем, цільовий продукт, база даних, експертна система.

Філософія трактує поняття системи як сукупності елементів, що мають взаємозв’язки один з одним. Однак це визначення не має обмежень, і ґрунтуючись на ньому, можна констатувати, що оскільки причинно-наслідковими зв’язками охоплено практично всі об’єкти світу, то під поняття «система» підходить нескінченне число об’єктів, створених природою і людиною.

Створюючи різноманітні системи і впроваджуючи їх у виробництво, ми робимо це згідно з логікою, ініційованою конкретним завданням. Зіставляючи цю логіку з логікою, що диктується теорією систем, ми бачимо їхню абсолютну збіжність, оскільки обидві вони зумовлюють формування послідовності дій, спрямованих на встановлення структурних зв’язків між змінними та елементами системи [1, 2]. При цьому виявляється, що будь-які форми подання системного підходу, такі як системний аналіз, теорія систем тощо, спрямовані на створення раціональної системи якості на різних стадіях життєвого циклу системи. Зокрема, якості цільового продукту, якості управління, якості вимірювання, якості ідентифікації, якості задоволення потреб і т. ін.

У зв’язку з цим, доцільним, на нашу думку, є створення для певних класів систем шаблонів їх комплексного дослідження як єдиного цілого з представленням проблем, що виникають при цьому, як серії задач зі знаходження критеріїв та їх розв’язків, з деталізацією цілей і конструюванням ефективної організації для їх досягнення. Доцільність створення таких шаблонів стає очевидною, якщо ми проаналізуємо їх дієвість на конкретному прикладі. Для цього розглянемо застосування системного підходу до організації менеджменту з якості цільового продукту, одержаного в результаті реалізації періодичного технологічного процесу (зокрема, управління якістю масивних металевих виливків – прокатних валків). У цьому випадку складність менеджменту полягає в тому, що якість таких виробів, як правило, визначають під час проведення натурних випробувань після завершення основного технологічного циклу, який може тривати досить довго, тобто вже після виготовлення виробу.

Періодичність аналізованої технології зумовлена насамперед часом підготовки форми валка, виплавки металу, заливки металу у форми, охолодження валка. Усі ці процеси тривають 3–4 доби, залежно від маси виробу. Якщо валки зазнають термічного оброблення, технологічний процес може затягнутися до 2–3 тижнів. Після закінчення основного технологічного циклу визначають показники якості виробу і перевіряють їх на відповідність нормативним документам. При цьому є ймовірність того, що показники якості вихідних матеріалів, витрачених на виготовлення наступного за номером виробу, істотно відрізнятимуться від попередніх показників, скажімо, в разі нових надходжень матеріалів, причому відрізнятимуться настільки, що користувачу потрібно буде заново визначати адекватні цим змінам керуючі впливи. Ця та аналогічні їй ситуації спричинюють необхідність визначення показників якості цільового продукту, одержуваного під час реалізації періодичного технологічного процесу. Для цього потрібно розробити метод визначення допустимо точних значень показників якості продукту, з урахуванням можливих тимчасових перманентних змін якості вихідного матеріалу до початку реалізації основного технологічного циклу. Повний текст