Вісник НАН України. 2015. № 10. С. 71–74.

ПЕТРОВ Вячеслав Васильович
академік НАН України,
директор Інституту проблем реєстрації інформації (ІПРІ) НАН України

ОНИЩЕНКО Олексій Семенович –
академік НАН України, 
почесний директор Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (НБУВ)

КРЮЧИН Андрій Андрійович –
член-кореспондент НАН України,
заступник директора ІПРІ НАН України

ЛОБУЗІНА Катерина Вілентіївна
доктор наук із соціальних комунікацій,
керівник Центру бібліотечних електронних ресурсів і технологій НБУВ

МІНІНА Наталія Микитівна –
науковий співробітник ІПРІ НАН України

ЗАЙЧЕНКО Надія Яківна
завідувач відділу наукового формування національних реферативних ресурсів НБУВ

РОЗВИТОК НАЦІОНАЛЬНОЇ СИСТЕМИ РЕФЕРУВАННЯ
До 20-річчя Українського реферативного журналу «Джерело»

На основі 20-річного досвіду видання Українського реферативного журналу «Джерело» розглянуто сучасний стан розбудови національних реферативних ресурсів, зокрема реферативної бази даних «Україніка наукова». Окреслено перспективи розвитку системи реферування української наукової літератури в контексті побудови сучасного інформаційного суспільства.

Ключові слова: реферативні бази даних, реферативні журнали, потоки науково-технічної інформації, наукометричні дослідження.

Cоціально-економічний прогрес суспільства значною мірою пов’язаний з удосконаленням наукової інформаційної інфраструктури. Розвиток інформаційних технологій сприяє пришвидшенню обміну науковою інформацією, який сьогодні вже відбувається практично в режимі реального часу. Результатом комунікаційних процесів стали масиви публікацій, що зберігаються у спеціалізованих архівах, бібліотеках, електронних базах.

Незважаючи на широку доступність повнотекстових документів, реферування наукових публікацій не втратило своєї актуальності. Відомо, що більшість нової інформації вчені одержують із журнальних статей. Згідно із законом Бредфорда, фахові журнали містять лише третину всіх статей з профільної теми, решта – розсіяні по широкому колу суміжних видань. Реферативні видання в друкованому та електронному вигляді здійснюють відбір релевантних статей із вказаних журналів, систематизують їх за відповідними темами-рубриками. Більшість розвинених сучасних систем пошуку наукової інформації містять реферативну складову як необхідний елемент свого потенціалу. Наявність у публікаціях коректно складеного наукового реферату та ключових слів значно підвищує ефективність використання інформаційного ресурсу, скорочує час пошуку релевантної та пертинентної інформації. Реферат (анотація) до наукової публікації є необхідним елементом метаданих, які постачаються до наукових електронних бібліотек і глобальних наукових інформаційних систем та сервісів, таких як Google Scholar або CrossRef. Як свідчить досвід експлуатації науково-інформаційних ресурсів, наявність згорнутої інформації (класифікаційних індексів, рефератів, предметних рубрик) у десятки разів зменшує кількість звернень до повного тексту публікації, оскільки більшість необхідної інформації користувач отримує вже на етапі ознайомлення з бібліографічним описом та анотацією.

Після розпаду СРСР в Україні постало питання створення національної системи науково-технічної інформації, адже за радянських часів УРСР входила до складу єдиної державної системи НТІ. Протягом 1990-х років провідними інформаційними центрами було започатковано ряд науково-інформаційних, у тому числі реферативних, видань. Переважно це були проблемно-орієнтовані реферативні журнали, які характеризувалися певними обмеженнями щодо тематичного наповнення.

Усвідомлюючи актуальність проблеми інформаційного забезпечення вітчизняної науки, Інститут проблем реєстрації інформації (ІПРІ) НАН України в 1995 р. започаткував видання Українського реферативного журналу «Джерело» (УРЖ), орієнтованого на реферування наукової періодики з усіх галузей знання, переважну більшість якої на перших порах становили журнали НАН України. Приєднання у 1998 р. до проекту УРЖ Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського (НБУВ) надало потужного поштовху кількісному наповненню журналу. До процесу реферування було включено монографії, збірники наукових праць, матеріали конференцій, посібники для вищих навчальних закладів, періодичні та продовжувані видання галузевих академій наук і вишів, автореферати дисертацій, препринти.

Ключову роль у якісному зміненні УРЖ відіграла поява реферативної бази даних (РБД) «Україніка наукова», в яку було інтегровано реферати наукових публікацій українських учених. Створенню РБД передувало наукове розроблення концепції Національної системи реферування. З урахуванням світового досвіду було досліджено та обґрунтовано теоретичні й науково-методичні основи побудови цілісної системи реферування [1, 2]. Головний принцип побудови – централізована кумуляція масивів реферативної інформації із зовнішніх розподілених ресурсів. Запропоновано оптимальну модель розподілу робіт між суб’єктами вітчизняної системи документальних комунікацій з урахуванням єдиних методологічних підходів. В основу організації реферування покладено принцип зацікавленості індивідуальних та колективних авторів у включенні результатів своїх досліджень до національного інформаційного ресурсу. РБД наповнюється рефератами вітчизняних наукових публікацій у тісній співпраці з редакціями наукових журналів і продовжуваних видань, видавцями періодики, провідними науковими бібліотеками [3]. Повний текст