Вісник НАН України. 2017. № 2. С. 78-89
https://doi.org/10.15407/visn2017.02.076
ШУМИЛО Михайло Миколайович –
доктор юридичних наук, старший науковий співробітник відділу проблем цивільного, трудового та підприємницького права Інституту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України
СУЧАСНИЙ СТАН ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ПЕНСІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ
За матеріалами наукового повідомлення на засіданні Президії НАН України 21 грудня 2016 року
Дослідження пенсійної системи України є важливим елементом наукових пошуків у сфері соціального захисту загалом. Як невід’ємна частина економіки країни, пенсійна система зазнає впливу як позитивних, так і негативних процесів, що в ній відбуваються. Загалом можна констатувати активізацію законодавчих змін у сфері спеціального пенсійного забезпечення, запровадження накопичувальної пенсійної системи. Розкрито наявні проблеми форми пенсійного законодавства та його застосування судами.
Ключові слова: пенсійне забезпечення, пенсійна система, реформа пенсійного законодавства.
Загальні тенденції у пенсійному забезпеченні
Пенсійне забезпечення є фрагментом економічної системи України. Пенсійні права – одні з ключових соціальних прав, визначених Конституцією України та законами України, які не просто проголошені чи задекларовані, а реалізуються і стосуються кожної особи як активного учасника суспільного життя.
Основний Закон проголошує Україну соціальною державою, у його розділі ІІ чітко сказано про те, що громадяни мають право на соціальний захист, який включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії та інші види соціальних виплат і допомоги, які є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з міжнародним рейтингом Global Age Watch Index, який досліджує 96 країн і охоплює 91% всіх людей похилого віку (особи, що досягли 60 років), у світі проживає 901 млн людей похилого віку, що становить 12,3% від усіх жителів планети; до 2030 р. цей показник збільшиться до 1 402 млн, тобто до 16,5%, а в 2050 р. їх кількість сягне 2 092 млн, або 21,5% населення Землі. Сьогодні пенсійне забезпечення не отримують близько 150 млн осіб через відсутність цього інституту соціального захисту в країнах їх проживання.
До 2050 р. в таких країнах, як Китай, Індія, США, кількість пенсіонерів зросте більш як до 100 млн осіб. За підрахунками, жінки, яким виповнилося 60 років, можуть досягти 82-річного віку, чоловіки – 79-річного. Позитивною тенденцією є те, що з 1990 по 2015 р. кількість країн, які запровадили систему пенсійного забезпечення, збільшилася на 50%.
У Європі кількість осіб, які досягли 60-річного віку, становить 172,6 млн, тобто 23,2% від усіх її жителів. За прогнозами, до 2050 р. цей показник збільшиться до 233,1 млн і становитиме 33,6% жителів Європи. Кількість осіб похилого віку в Азії дорівнює 485,5 млн, тобто 11,2% від усіх жителів регіону. Як прогнозують учені, до 2050 р. цей показник збільшиться до 1 239 млн (24,0% жителів). В Африці число осіб, які досягли 60-річного віку, становить 61,9 млн (5,4% населення); за прогнозами, до 2050 р. цей показник збільшиться до 211,8 млн (8,9% жителів Африки). Кількість осіб, що досягли 60-річного віку, у Латинській Америці дорівнює 68,0 млн (10,9% від загальної чисельності її жителів). За прогнозами, до 2050 р. цей показник збільшиться до 195,9 млн (25,1% населення). У Північній Америці кількість осіб похилого віку становить 79,0 млн (19,8% жителів); за прогнозами, до 2050 р. цей показник збільшиться до 135,2 млн і становитиме 26,8% жителів регіону (рис. 1).
Україна в цьому рейтингу в 2015 р. посідала 73-тю позицію з 96 країн світу, що є одним із найгірших показників серед країн Східної Європи (гірша ситуація тільки в Молдові – 77-ма позиція). Сусідні країни займають такі позиції: Польща – 32-гу, Словаччина – 40-ву, Угорщина – 39-ту, Румунія – 45-ту, Росія – 65-ту, Білорусь – 64-ту, Латвія – 35-ту, Литва – 63-тю, Естонія – 23-тю, Грузія – 29-ту. До першої п’ятірки увійшли Швейцарія, Норвегія, Швеція, Німеччина, Канада. Останні сходинки рейтингу, починаючи з 92-го місця, займають Пакистан, Західний берег ріки Йордан (Палестина) та Сектор Газа, Мозамбік, Малаві й Афганістан.
За даними Пенсійного фонду України, станом на 1 жовтня 2016 р. в Україні понад 12,2 млн пенсіонерів (рис. 2). Їх кількість значно різниться по регіонах країни. Середній розмір пенсії по країні також коливається залежно від структури економіки того чи іншого регіону, що показано на рис. 3 Крім економічних факторів слід враховувати й такий важливий аспект, як трансформація і поняття, і сутності соціальної держави.