Вісник НАН України. 2017. № 3. С. 11-17
ІЗ ЗАЛИ ЗАСІДАНЬ ПРЕЗИДІЇ НАН УКРАЇНИ
25 січня 2017 року
Дослідження молекулярних механізмів тромбоутворення та створення кровоспинних засобів (доповідач – академік НАН України С.В. Комісаренко)
Аналіз інформаційних потоків у глобальних комп’ютерних мережах (доповідач – доктор технічних наук Д.В. Ланде)
Про наукову та науково-організаційну діяльність Фізико-хімічного інституту ім. О.В. Богатського НАН України (доповідач – академік НАН України М.Т. Картель)
Про нагородження відзнаками НАН України та Почесними грамотами НАН України і Центрального комітету профспілки працівників НАН України (доповідач – академік НАН України В.Л. Богданов)
Кадрові та поточні питання
На засіданні Президії НАН України 25 січня 2017 р. члени Президії HAH України та запрошені заслухали наукову доповідь академіка-секретаря Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України, директора Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України академіка НАН України Сергія Васильовича Комісаренка, присвячену дослідженням молекулярних механізмів тромбоутворення та створення кровоспинних засобів.
Учені Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України досягли значних успіхів у з’ясуванні молекулярних механізмів, що лежать в основі як формування тромбів, так і їх руйнування. Зокрема, методами імунохімічного аналізу за допомогою специфічних моноклональних антитіл та біоінформативного аналізу знайдено і охарактеризовано нові центри полімеризації фібрину, протеїнові фібрили якого є основою для формування тромбу. Було виділено, очищено і досліджено низку ензимів, які беруть участь у полімеризації фібрину, активуючи чи, навпаки, інгібуючи утворення тромбів.
За результатами експериментальних досліджень було розроблено методи аналізу стану системи зсідання крові (наприклад, діагностикуми для оцінювання загрози тромбоутворення). Деякі з цих методів уже впроваджено в клінічну практику, і вони готові для широкого використання. Крім того, в Інституті створено технології, які можуть бути використані для боротьби з кровотечами. Це – фібриновий клей, фібринові гелі, протеїни, що спричинюють тромбоутворення через активацію процесу полімеризації фібрину.
У зв’язку з бойовими діями в зоні АТО постала гостра потреба в сучасних вітчизняних ефективних кровоспинних засобах, які б не поступалися найкращим закордонним аналогам. Для вирішення цього завдання науковці трьох установ Відділення біохімії, фізіології і молекулярної біології НАН України – Інституту біохімії ім. О.В. Палладіна, Інституту експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького та Інституту фізіології ім. О.О. Богомольця поєднали свої зусилля і в рамках Цільової науково-технічної програми НАН України «Дослідження і розробки з проблем підвищення обороноздатності і безпеки держави» зосередилися на виконанні проекту «Створення комбінованого перев’язувального засобу для зупинки кровотеч та прискорення загоювання ран» (керівник – академік НАН України С.В. Комісаренко).
В Інституті біохімії ім. О.В. Палладіна НАН України було проведено виділення, очищення та вивчення біологічних властивостей ензиму, який активує позасудинне тромбоутворення шляхом активації протромбіну. Цей ензим було іммобілізовано на вуглецевих пов’язках, розроблених в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України. Створений комбінований специфічний кровоспинний засіб було досліджено на експериментальних тваринах на різних моделях кровотечі в Інституті експериментальної патології, онкології і радіобіології ім. Р.Є. Кавецького НАН України та Інституті фізіології ім. О.О. Богомольця НАН України. Результати засвідчили, що порівняно з сучасними закордонними зразками новий засіб ефективно зупиняє паренхіматозну кровотечу, а також летальну кровотечу зі стегнової артерії свиней та сонної артерії щурів. Важливо зазначити, що ензим, сорбований на вуглецевій пов’язці, не десорбувався з неї, не втрачав активності при тривалому зберіганні у висушеному вигляді та після радіаційної стерилізації пов’язки. Він також діяв у присутності антикоагулянтів (гепаринів) та у хворих на гемофілію.
В обговоренні доповіді взяли участь академік НАН України Б.Є. Патон, керівник департаменту з питань охорони здоров’я та соціальної політики Адміністрації Президента України генерал-майор медичної служби І.А. Лурін, завідувач відділу Державної установи «Національний науковий центр «Інститут кардіології ім. академіка М.Д. Стражеска НАМН України» член-кореспондент НАМН України О.М. Пархоменко, завідувач кафедри хірургії Національного медичного університету ім. О.О. Богомольця академік НАН України і НАМН України П.Д. Фомін, головний хірург Міністерства оборони України полковник медичної служби І.П. Хоменко, президент Національної академії медичних наук України академік НАМН України В.І. Цимбалюк.