Антиканцерогенні ефекти селену зумовлені численними механізмами його дії. Селен пригнічує активацію онкогенів і злоякісну трансформацію клітин, має антимутагенну дію, захищає ДНК та інші компоненти клітин від ушкодження вільними радикалами кисню. Селеновмісні ферменти беруть участь у знешкодженні канцерогенів, інгібуванні формування канцерогенних нітрозосполук, контролі клітинного поділу; стимулюють імунні реакції та індукують апоптоз пухлинних клітин. Селен підтримує фізіологічний рівень гормонів щитоподібної залози, його дефіцит (як і йоду) спричинює зниження активності щитоподібної залози, що підвищує онкологічний ризик. Він також сприяє синтезу білків і нуклеїнових кислот у клітинах, тим самим поліпшуючи адаптацію організму до різних несприятливих факторів. За великих доз селен токсичний.

Дослідження показали, що додавання селену в їжу або питну воду тварин запобігає раку шкіри й печінки, зумовленому дією вільних радикалів [5, 6]. Крім того, знижується запальна реакція, пігментація та інгібується канцерогенез, індукований УФ-випромінюванням. Однак коли селен було вилучено з раціону, частота розвитку пухлин збільшувалася. Це вказує на те, що селен пригнічує експресію трансформованих клітин, а не знищує їх [7]. У роботі [8] висловлено припущення, що малі дози селену сприяють синтезу ДНК і клітинному росту, тоді як великі дози пригнічують їх. Селен, потрапляючи до клітин аденокарциноми, знижував мітотичний індекс [9].

Серед селенистих мінеральних вод однією з найвідоміших є вода Ля Рош-Позе (Франція). Вона належить до слабомінералізованих вод, містить селен (0,06 мг/дм³), кремній SiO₂ (30 мг/дм³), цинк (0,022 мг/дм³) і мідь (0,005 мг/дм³), з яких основний інтерес становить саме селен. У 1990 р. було проведено детальні наукові дослідження з метою з’ясування лікувальних властивостей цієї води. При культивації фібробластів шкіри людини в середовищі, багатому на мінеральну воду Ля Рош-Позе, з подальшим УФ-опроміненням встановлено виражені антиоксидантні властивості селенистої води [10]. Дослідження впливу УФ-випромінювання на кератиноцити людини показало, що ця вода зменшує УФ-індуковану запальну реакцію і знижує цитотоксичність ультрафіолету [11].

У дослідженні in vivo мишей піддавали тотальному впливу УФ-випромінювання (15 Дж/см², 25 тижнів, по три експозиції на тиждень) [12]. Через 16 тижнів у тварин почав розвиватися плоскоклітинний рак, біопсії шкіри виявили збільшення пероксидного окиснення ліпідів і відсутність змін активності глутатіонпероксидази порівняно з неопроміненими мишами. Коли крем, приготований з використанням води Ля Рош-Позе, наносили на шкіру за 30 хв до і через 5 хв після кожного опромінення, спостерігали 6-тижневу затримку у формуванні плоскоклітинного раку і зниження загального числа пухлин у тварин, що вижили. Біопсії шкіри показали зменшення ступеня пероксидного окиснення ліпідів поряд зі збільшенням активності глутатіонпероксидази. Повний текст