Вісник НАН України. 2015. №5. С. 42-43.
КРИЖАНІВСЬКИЙ Євстахій Іванович —
академік НАН України, ректор Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу
НАУКОВЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ РОЗВИТКУ НАФТОГАЗОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ
Виступ на сесії Загальних зборів НАН України 15 квітня 2015 року
Вельмишановні члени Президії та учасники Загальних зборів!
В Указі Президента України «Про Стратегію сталого розвитку «Україна-2020» від 15.01.2015 № 5 з-поміж першочергових програм є Програма енергонезалежності, головне завдання якої – забезпечення енергетичної безпеки держави. Серед основних джерел енергії частка природного газу в структурі кінцевого споживання залишається найбільшою і разом з нафтою перевищує 50%. У структурі імпорту палива частка природного газу також найбільша і за два попередні роки становить майже 57%.
Головними цілями державної політики у сфері енергонезалежності є: нарощування видобутку вітчизняних енергоносіїв; забезпечення максимально широкої диверсифікації шляхів та джерел постачання первинних енергоресурсів, зокрема нафти та природного газу; лібералізація ринку газу; повна реформа системи ціно- і тарифоутворення на енергію та паливо; залучення іноземних інвестицій до модернізації Єдиної газотранспортної системи України; реорганізація управління нафтогазовою промисловістю відповідно до Третього енергетичного пакета Європейського Союзу.
Прийняття такої програми і створення умов для її реалізації є надважливим завданням для нашої країни. Департамент енергетики США стверджує, що ХХІ ст. з точки зору енергетики буде переважно газовим. Україна свого часу була серед піонерів та світових лідерів у сфері нафто- і, особливо, газовидобувної індустрії, але тепер втратила свої позиції. Наука і промисловість мають багато чого зробити, щоб уникнути колапсу вітчизняного паливно-енергетичного комплексу, зумовленого не міфічним виснаженням українських надр, а обвальним падінням обсягів глибокого буріння і сейсморозвідки, хибною економічною політикою та іншими негативними чинниками, що призвели до падіння видобування нафти і газу. Все це перебуває в разючому протиріччі з науково обґрунтованими перспективами нафтогазоносності нашої країни. У поточній ситуації необхідно зосередити зусилля на тому напрямі, який може дати порівняно швидкий і водночас довготривалий ефект. Ми бачимо такий вихід в освоєнні вуглеводневого потенціалу великих і надвеликих глибин у межах центральної частини Дніпровсько-Донецької западини. Пробурені дві надглибокі свердловини в Полтавській області (глибиною понад 6,5 та 5,5 тис. м) підтвердили прогнози. Отримано фонтани газу дебітом понад 100 тис. і аж до 1,2 млн м3 на добу. Повний текст (PDF).